Сторінка 1 з 11

timthumb.phpАмериканцям, дивився в січні 1984 року трансляцію бейсбольного матчу, першим довелося побачити рекламний ролик компанії «Apple Computers», що представляв новий персональний комп’ютер (ЕОМ) «Macintosh». Цей персональний комп’ютер відразу ж заслужив неймовірну популярність. Причиною приголомшливого успіху цього ПК за ціною «всього-навсього» 10 тис. доларів став графічний користувальницький інтерфейс і зручне, досі мало кому відоме, пристрій, що представляло собою пластикову коробочку з проводом. Ви вже здогадалися, про що йде мова? Звичайно, це була комп’ютерна миша!

Однак два Стіва – Джобс і Возняк, які створили «Macintosh», не є батьками комп’ютерної миші. О, вона з’явилася задовго до «Макінтоша»! Хто ж став татом цього пристрою, іменованого «комп’ютерним маніпулятором», «маніпулятором типу миша», «індикатором позицій ікс і ігрек», «комп’ютерною мишею»?

Одні легенди (а їх навколо цього комп’ютерного «гризуна» ходить чимало) свідчать, що миша створили два Стіва з «Apple Computers», інші – що розроблена комп’ютерна миша компанією «Xerox», треті називають творцем Дугласа Карла Енгельбарта з Стенфордського дослідницького інституту. Де ж правда? А правда сягає своїм корінням аж у 1949 рік.

Коли і як з’явилася комп’ютерна мишка? При чому тут військово-морський флот?

Звичайно, в 1949 році комп’ютерну мишу ніхто не винайшов, однак саме тоді вперше з’явилася пристрій, що дозволяє, подібно сучасної мишці, управляти курсором на екрані. Однак не на екрані ПК, а на екрані радара. Історія ця така: команда вчених та інженерів отримала завдання від канадського військово-морського флоту створити систему, що дозволяє обробляти дані, що надходять з морських радарів. Кораблі і літаки, які були «спіймані» радіолокатором, відображалися на екрані. Потрібно було знайти можливість вводити в комп’ютер координати відображеного на екрані об’єкта. Вчені й інженери вирішили, що необхідна рухома мітка, яку можна буде плавно підвести до точки, що зображає спійманий радаром об’єкт, і поєднати з нею – таким чином, координати рухомої мітки будуть внесені в пам’ять комп’ютера. Використовувати клавіатуру для управління рухомий міткою не представлялося можливим.

Трекбол – праобраз комп’ютерної миші

Інженери стали ламати голову. У результаті один із них – Том Кренстон – знайшов рішення. Він створив трекбол – прообраз

Трекбол
Сучасний трекбол-маніпулятор

сучасної комп’ютерної миші. До створення цього пристрою його підштовхнув курвиметр. Курвіметр – це прилад, що дозволяє вимірювати довжину кривих ліній на карті. Курвіметр проводиться по кривій лінії, зробивши певну кількість оборотів встановленого в ньому коліщатка (вже щось нагадує, да?). Кількість зроблених обертів, помножене на довжину кола коліщатка, і дозволяло вирахувати довжину кривої на карті. Ось цей курвиметр і наштовхнув Кренстон на думку про створення трекбола.

Трекбол являв собою пристрій, що складається з коліщаток, міні-лампочок, датчиків і … кулі для боулінгу. Саме цю кулю і потрібно було повертати, щоб управляти курсором на екрані радара. Можна сказати, що це була вже знайома нам мишка, тільки перевернута "догори ногами", тобто обертальним кулькою, який в сучасних мишках катається по поверхні столу.

Мишка без кульки

Однак так сталося, що трекбол пішов у забутті. І лише в 1963 році вже згадуваний Дуг Енгельбарт винайшов мишу. Однак і ця миша була ще не зовсім такою, якою ми знаємо її зараз. Справа в тому, що вона, на відміну від трекбола і сучасної миші, взагалі не мала кульки. Пристрій, придумане Енгельбартом і втілене Біллом Інгліш, мало лише два маленьких коліщатка, одне з яких переміщалося строго горизонтально, а інша – вертикально. Причому одночасно вони не оберталися.

Первая компьютерная мышь
Перша комп’ютерна миша

Така миша була малоудобна! Вигляд у цій миші був теж зовсім не звичний для нас – перша миша представляла собою дерев’яну коробочку, усередині якої знаходилися два коліщатка і кнопка. Компанія Ксерокс зацікавилася таким маніпулятором, завдяки чому в 1972 році два коліщатка були замінені сталевим підшипником. І тільки в 1979 році, коли розробники ПК «Macintosh» з «Apple Computers» вирішили оснастити свої ЕОМ маніпуляторами, сталевий підшипник був замінений вільно катається гумовим кулькою. З’явилися також оптоелектронні перетворювачі і коліщатка зі щілинними прорізами. Так, і ще – мишка стала пластиковою! Тобто це вже була знайома нам миша – дизайн її, звичайно, відрізнявся від сучасного, але суть була та ж.

ПК «Macintosh» і миша стали популярні завдяки один одному – без миші «Макінтош» навряд чи придбав би таку грандіозну популярність, а миша без «Макінтоша», можливо, все ще порошилася б на полицях дослідних лабораторій.

До речі, за розробку миші Дуглас Енгельбарт отримав всього 10 тис. доларів. Ех, а які гроші можна було зробити! Удостоївся винахідливий Дуг і нагородження Національною медаллю технологій.

Сьогодні ми, активні користувачі ПК, не уявляємо наше життя без миші. Саме завдяки мишці працювати з комп’ютером так само легко, як «два рази клікнути».

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11