Сторінка 1 з 11

Напевно, всім відомо, що позіхання заразлива. Якщо вчитель, стоячи перед класом, timthumb.phpраптом солодко позіхне – позіхів відповість йому більшість учнів. Відповідь на зівання вчені називають «нейронно-дзеркальної реакцією».

Позіхають майже всі хребетні, але лише серед людей і шимпанзе позіхання викликає відповідну реакцію. Люди можу почати позіхати, просто прочитавши про позіхання або побачивши фотографію позіхає людини.

І все це зазвичай відбувається несвідомо. Так чому позіхання заразлива? Давайте спробуємо розібратися в цьому. У вчених є дві версії на цей рахунок: стара і нова.

Чому люди позіхають одночасно? Версія перша: «первісний» рефлекс

Цей рефлекс розвинувся в ході еволюції. Колись люди жили великими племенами-зграями. Позіхання давало зрозуміти, що людина втомився. А це означає, що йому пора поспати. Спали ж люди все разом, поряд, оберігаючи і зігріваючи один одного. Якщо один з членів зграї позіхнув, йому відповідав званням інший, тому – третій і т.д. Вся зграя починала позіхати, і її члени одночасно укладалися спати.

Таким чином, для групи людей, ще не володіють промовою, зівання було невербальним сигналом: «Пора спати». Цей рефлекс зберігся у нас і донині, так як він досить корисний: чуже зівання є свого роду підказкою для організму людини, що знаходиться поруч, що прийшла пора поповнити кількість кисню в крові і підбадьоритися або розслабитися.

Чому позіхання заразлива? Версія друга: емпатія

Позіхають у відповідь тільки ті люди, у яких краще розвинені області мозку, що відповідають за співпереживання. У всякому разі вчені одного з американських університетів довели це дослідним шляхом. Правда, судячи з інформації про проведення дослідження, у його результатах можна сумніватися, так як учасників було занадто мало – всього 10 чоловік.

Однак результати іншого дослідження, проведеного вченими одного з університетів Британії і їх японськими колегами, в общем-то, підтверджують цю теорію. Вчені перевіряли реакцію дітей на позіхання інших людей. Досліджувалася реакція як здорових дітей, так і хворих на аутизм.

Було встановлено, що здорові діти позіхають у відповідь на позіхання інших, а діти-аутисти – немає. При аутизмі діти не здатні встановлювати емоційні зв’язки, так як у них порушена робота тій області мозку, яка відповідає за це.

Виходить, що у відповідь позіхання – це всього лише відповідь на емоції людини, своєрідне співпереживання йому. Отже, заразливість позіхання пов’язана з емпатією. Тобто позіхання у відповідь – це демонстрація потреби організму розділяти емоції інших людей.

Так чому люди позіхають одночасно? Тому що колись людям потрібно було засипати одночасно? Чи тому, що ми відчуваємо потребу розділяти емоції інших людей? А адже одна версія не суперечить іншій. Відповідний зівання, як рефлекс, розвинувся тоді, коли людям це було життєво необхідно. Розвиток рефлексу стало можливим якраз завдяки наявності в мозку такої області, яка відповідає за співпереживання. А кому міг співпереживати первісна людина, як не члену своєї зграї?

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11