Сторінка 1 з 11

— Петров, так скільки буде сім’ю вісім?
Хлопчик чіпляється своїми маленькими оченятами за другу парту третього ряду. Він навіть не дихає, намагаючись щось розгледіти.
— Отже, сім’ю вісім? — монотонно продовжує вчителька.
— П’ять… десят…
— Добре, продовжуй.
— Вісім… П’ятдесят вісім! — полегшено вигукує Петров.
Вчителька важко хитає головою…

Читає Дмитро Кремінський

Завантажити mp3
(5 Mb / 05:26 хв.)

Зміна

Маленький щуплий Петров з кулаками наступає на толстого однокласника. Той злякано задкує до вікна.
— Що ти мені показав? — шипить ображений.
— Калькулятор барахлить, — намагається виправдатися припертий до підвіконня. — У мене цифра «шість» схожа на «вісім»…

Калькулятори

Коли їх не було, нічого не залишалося, як рахувати усно або, якщо це можливо, в «стовпчик» на папірці. Продавці зазвичай використовували рахунки. Я так з шкільних уроків і не зрозумів, як рахунки можуть прискорити процес. Згодом комп’ютер здався мені набагато зручніше і простіше. Продавця з рахунками зараз майже не зустрінеш. У всіх калькулятори — і в мобільних телефонах, і в будь-якій обчислювальній техніці.

Навіть найпростіші дії люди намагаються справити на них. Чим більше ними користуєшся, тим важче зібрати думки для елементарного усного рахунку. Наказ передається не в голову, а в пальці, які готові швидко знайти потрібну клавішу і поставити відповідну арифметичну дію. «Введення» — і все готово — на екрані потрібна сума. Немає необхідності напружувати мізки і думати, що помилився чи не помилився.

Раніше дуже цінувалися особистості, які вміють зробити швидкі обчислення в голові. Це прискорювало їх роботу, орієнтацію в числах, особливо в бухгалтерських. Зараз все звів на «ні» калькулятор або комп’ютер, якщо обчислення доволі складні. Програма за секунди відшукає всі потрібні дані, зробить дії над ними, та ще й видасть красиву роздруківку.

Фото: Depositphotos

Так питається, навіщо вивчати ділення в стовпчик і витяг квадратного кореня? Чи Не простіше залишити ці знання професійним математикам? Все одно ми можемо з допомогою авторучки порахувати далеко не всі. В дванадцяту ми ступінь число навряд чи збудуємо, а корінь з неї не обчислимо і поготів. Не користуємося ми у повсякденному житті рядами Фур’є і спадщиною Гальоркіна! І раз вважати в стовпчик не треба, то навіщо витрачати час на таблицю множення? Обурений читач, можливо, скипить: «Як же так? Це основа основ! Без неї нікуди».

Не хвилюйтеся, я й сам так вважаю. У всякому разі, робити висновки ще рано. Але майбутнє з неймовірною швидкістю навалюється своєю всемогутньою технікою. Можна багато вивчити і добре знати, але ніколи в житті не застосовувати. Не буде потреби. Навіть таблиця множення, як і багато основи арифметики, може стати архівним матеріалом у найвіддаленіших закутках пам’яті. Ми ж не вивчаємо віджилі свій вік технології минулого. Деякі з них навіть безповоротно втрачені.

А, взагалі, яку частину отриманих в школі і в інституті знань ми використовуємо? Ви замислювалися? Мізерну. А навіщо нам інше? Для загального розвитку? Знати, де і що лежить, і що таке взагалі існує? Резонно.

Одне ясно: рахунок в стовпчик зараз не актуальне. Майже завжди під рукою є обчислювальні засоби. А усний?

Усний рахунок Н. П. Богданов-Бєльський, «Усний рахунок. В народній школі С. А. Рачинського», 1895 р.
Фото: ru.wikipedia.org

Він поділяється на дві категорії: точний і приблизний (орієнтовний). Точний — вже точно зжив себе. Хіба що є у когось хобі потренувати мізки. Приблизний — інша справа. Часто необхідно швидко оцінити свої можливості при серйозній купівлі або в діловій розмові. Що витратиш, що піде на податки і, нарешті, яка чистий прибуток. Точність тут не треба. Груба, приблизна оцінка — і ясно, як вести справи далі. Тут якраз допоможуть і арифметика, і таблиця множення.

В інституті наш викладач математики мав здатність швидко прикидати результат у складних прикладах. На дошці зображено многочлен, кожен елемент якого має і чисельник, і знаменник. Ті, в свою чергу, поцятковані дробами, квадратними і кубічними коренями. Лектор, нітрохи не напружуючись, грубо підраховував результат, де округляючи, де відкидаючи дробову частину. Однокурсники помітили, що число, отримане таким способом, завжди узгоджувалося з відповіддю з точністю до одиниці.
Правда, і приблизний розрахунок теж можна зробити за допомогою калькулятора.

Що ж все-таки далі?

Нічого страшного. Все вирішиться природним шляхом. Буде необхідність, порахуємо і в стовпчик. Але сумніваюся, що буде, — майже завжди поруч калькулятор. Якщо ні, то мобільний телефон напевно присутній. Підійде і ноутбук. Навіщо, питається, голова при такій техніці? Але таблицю множення ми, звичайно, навряд чи забудемо.

Закінчую чергову статтю. Три сторінки. Свого принтера немає. Іду в найближчий інтернет-клуб і подаю флешку. Вартість одного аркуша — сорок копійок.

— Мені два примірника, — кажу дівчині. Та відпрацьованим рухом бере калькулятор і вводить «шість помножити на чотири».
— З вас… — вона одягає окуляри. — Сорок Два!..

Фото: Depositphotos

Теги:

комп’ютери,
знання,
прогрес,
цивілізація,
математика,
рахунок,
людина,
шкільні проблеми,
уміння,
навички,
навчання,
діти,
техніка

  • Коментувати 64

  • Оцінити

    5
    4
    3
    2
    1

    Проголосували 133
    людини

    118

    10

    4

    0

    1

Головна сторінка /
Техніка та Інтернет /
Статті /
Чи ми забудемо таблицю множення?

Опубліковано 30.06.2010

Дата першої публікації 28.05.2010

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11