Сторінка 1 з 11

На наступний день я поїхала на залізничний вокзал, купила там карту Єкатеринбурга і спробувала з’ясувати, де і як потрапити на оглядову екскурсію.

Подруга сказала, що екскурсії зазвичай виконують від привокзальної площі. На площі побачила невеликий, з темними стеклами автобус з табличкою «Екскурсія по місту», у відкритих дверях стояла екскурсовод, чекала туристів. Вона сказала, що поки на екскурсію записався один чоловік, якщо зберуть хоча б п’ятьох, то поїдуть. Разом зі мною підійшла ще одна туристка, як виявилося, теж з Петербурга.

Розпитавши про маршруті, про час у дорозі і де можна буде виходити, щоб фотографувати (скла ж в автобусі темні), я вирішила, що така екскурсія мене не влаштує, я більше і краще побачу сама, тим більше що транспорт в Єкатеринбурзі працює добре. До речі, там дуже багато маршрутних таксі, дублюючих автобусні маршрути, вартість проїзду в них така ж, як і в муніципальному транспорті, діють пільгові картки. Та й пішки тут можна до багатьох об’єктів дійти.

Раз вже я опинилася на Привокзальній площі, сходила до будівлі старого вокзалу, яке було передано під музей історії Свердловської залізниці.

Привокзальна площа
Фото: Гертруда Рибакова, особистий архів

Там під відкритим небом розміщені цікаві скульптури працівників залізниці: ось начальник, сповіщає дзвоном відправлення поїзда, пасажири з багажем, провідниця, є семафор, візок для перевезення вантажів. Дуже сподобалося все, зроблено з гумором, повеселило.

Перед входом на привокзальну площу стоїть пам’ятник «Свердловськ орденоносний» із зображенням Я. М. Свердлова, чиє ім’я носив місто з 1924 по 1991 рік. До речі, ще один пам’ятник цьому державному діячеві є навпаки Уральського технічного університету на Проспекті Леніна.

Пам’ятник «Свердловськ орденоносний»
Фото: Гертруда Рибакова, особистий архів

Виявилося, що зовсім недалеко від вокзалу до знаменитого Храму на Крові, всього 4-5 зупинок. Повна назва — Храм на Крові в ім’я Всіх Святих, в землі Російської просіяли. Це один з найкрасивіших храмів Єкатеринбурга, побудований на місці знесеного в 1977 році будинку інженера Іпатьєва, в підвалі якого розстріляли родину царя Миколи II. Про будівництво храму, растянувшемся майже на 20 років, багато писалося, говорилося. Була велика перерва в роботах, лише у 2000 році роботи відновили.

Храм на Крові в ім’я Всіх Святих
Фото: Гертруда Рибакова, особистий архів

А 16 липня 2003 року відбулося урочисте освячення і відкриття храму. Він дворівневий. Верхній храм — в ім’я Всіх святих, яскравий, з високими вікнами, з білим мармуровим іконостасом, трохи, як мені здалося, нагадує за формою іконостас нашого петербурзького «Спаса на крові» — собору Воскресіння Христового. Нижній храм називається «На честь новомучеників та сповідників Руської Церкви». Там теж дуже гарно!

І сама територія біля храму — це справжній музей. По суті, тут цілий храмовий комплекс, велика площа зі скульптурами членів сім’ї Миколи II і хрестом, велика будівля «Патріарше подвір’я», в якому знаходиться Музей царської сім’ї, бібліотека «Державна», концертний зал, виставкові зали, Духовно-просвітницький центр Царський, храм святителя Миколая чудотворця і церковна лавка.

Патріарше подвір’я
Фото: Гертруда Рибакова, особистий архів

На жаль, в Музей царської сім’ї я не потрапила, туди водять за попереднім записом і не кожен день. Але сходила в каплицю Миколи Чудотворця, подивилася невелику виставку церковних виробів.

А у вестибюлі подвір’я мила балакуча дівчина-екскурсовод порадила мені з’їздити в Ново-Тихвинський жіночий монастир, на території якого відновили після реставрації Олександро-Невський собор.

Їхала я туди трамваєм хвилин 20-25, було цікаво подивитися місто, який він гарний, зелений, старі будинки минулого століття і поруч сучасні багатоповерхівки. До монастиря дісталася легко, там дуже тихо, красиво, людно, зліва від входу на територію знаходяться монастирські споруди, храм в стадії реставрації, церковний магазин. А в центрі величезного двору сяє золотими куполами білосніжний Олександро-Невський собор! Він такий великий, що треба було відійти подалі, щоб вмістити в кадр. Дуже чисто кругом, на клумбах багато квітів.

Олександро-Невський собор
Фото: Гертруда Рибакова, особистий архів

Всередині собору фотографувати не дозволив служитель, але повірте — божественна краса! Храм не тільки зовні великий, але і всередині дуже великий. При вході мармурова дошка повідомляє:

«Храм в ім’я святого благовірного великого князя Олександра Невського закладений при першій настоятельці монастиря пріснопам’ятної ігумені Таїсії. Освячений в 1854 році. У радянський час піддався руйнуванню (використовувався як військовий склад, потім як сховище фондів краєзнавчого музею). Відновлений тщаниями благодійників Андрія Анатолійовича Козицына та Ігоря Олексійовича Алтушкина».

Заново освячений 19 травня 2013 року. Ось адже, є такі доброчинці у нас в Росії!

Назад від монастиря я йшла пішки повз Гірничого Університету, дійшла до цирку, потім прокотилася на метро — в Єкатеринбурзі одна лінія метро з 7 станцій, і вирішила, що день вдався, подивилася багато! Всіх храмів мені все одно не оглянути, їх більше тридцяти. Наступний день присвячу музеям.

Продовження слідує…

Теги:

росія,
міста,
пам’ятки,
турист,
подорожі




  • Коментувати 2

  • Оцінити

    5
    4
    3
    2
    1

    Проголосували 2
    людини

    2

    0

    0

    0

    0

Головна сторінка /
Культура, мистецтво, історія /
Статті /
Чим цікавий Єкатеринбург? Храми

Опубліковано 11.08.2017

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11