Сторінка 1 з 11

Термін «екосистема», введений англійським ботаніком Тенслі в 1935 році, – основне поняття екології. Він застосовується для структурної та функціональної характеристики будь-якої по складності екологічної системи: до ландшафтам, біогеографічний регіон і до біосфери в цілому.

Екосистема включає два взаємопов’язаних компоненти, що знаходяться в постійній взаємодії: біотопу, тобто навколишнього середовища, фізико-хімічної абіотичним (і отже, інертною) складової, і біоценозу, тобто сукупності живих організмів, що населяють екосистему (бактерії, гриби, рослини і тварини).

Таким чином, встановлюється залежність: екосистема = біотоп + біоценоз Екосистема – функціональна одиниця, що характеризується постійним потоком енергії і кругообігом речовин, які пов’язують її живі і неживі компоненти.

Весь комплекс організмів, складових біоценоз, можна розділити за їх функцій на три категорії. Продуценти – організми, здатні до фото – та хемосинтезу і є в харчовому ланцюзі першою ланкою, творцем органічних речовин з неорганічних, тобто автотрофні організми. Гетеротрофи – організми, що є в харчовому ланцюзі споживачами органічної речовини. Консументами є травоїдні і м’ясоїдні (хижаки) тварини. Редуценти – організми (гриби і грунтові або водні бактерії), що розкладають мертве органічна речовина (трупи, покидьки) і перетворюють його в неорганічні речовини. Консументи і редуценти відносяться до гетеротрофних організмам, оскільки у харчовому ланцюгу є споживачами органічної речовини.

Ці три категорії організмів, пов’язані між собою в ланцюгу харчування (трофічні ланцюги), характеризуються обміном енергії та речовин, що здійснюються за схемою: продуценти – консументи – редуценти.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11