Сторінка 1 з 11

Візьмемо, наприклад, ковбасу. У рослинний білок покладемо трохи м’яса, додамо глутамат натрію… А результат ви і самі знаєте. Або фастфуд. Чому багато хто просто підсідають на їжу такого роду? І хочеться їсти її ще і ще?

Ви звертаєте увагу на склад продуктів, коли їх купуєте? Якщо так, то не раз бачили в складі ковбас, приправ, бульйонних кубиків глутамат натрію.

  • Butterfly Hunter, Shutterstock.com

  • ru.wikipedia.org

Що ми про нього знаємо? Найкращий відповідь: «Підсилювач смаку». Або: «Він викликає алергію у дітей!» А що ж він представляє із себе насправді? Що ж таке глутамат натрію?

Насамперед, це натрієва сіль глутамінової кислоти. А глутамінова кислота – це амінокислота, яка міститься в білках сірої і білої речовини мозку, бере участь у білковому, азотистом і вуглеводному обміні, стимулює роботу мозку. Лікарські препарати на основі глутамінової кислоти використовують у медицині для лікування захворювань центральної нервової системи. Вражає? А ще глутамінова кислота в організмі зв’язує аміак, переводить його в розчинні солі, які абсолютно нешкідливі.

Чимало глутамінової кислоти та її солей міститься в тільки що зірваних овочах і фруктах. Не даремно вони нам здаються смачнішими з грядки. З часом вона руйнується, так само, як і вітамін С. Адже насправді, полежав огірочок, і зовсім не той вже на смак. А ось якщо скропити його розчином глутамату, свіжий смак повертається.

Лінь читати? Тоді слухай!

Читає Ілона Грошева

Завантажити mp3
(3.4 Mb / 04:45 хв.)

Унікальною здатністю володіє натрієва сіль глутамінової кислоти, усіма нам відомий глутамат натрію. Речовина підсилює природний смак багатьох продуктів, особливо м’ясний смак, діючи на рецептори язика. Насправді глутамат – неправильна інтерпретація слова, солі глутамінової кислоти називаються глутамінати (органічна хімія). Плутанина сталася через неправильного перекладу. Англійський варіант – «Glutamik», російська – глутамінова.Так що дозвольте надалі називати все-таки речі своїми іменами.

Вперше глутамінову кислоту (як харчову приправу) відкрив японський лікар Кікунае Ікеда, дослідивши морську капусту (ламінарія японика). Цією приправою здавна заправляли на Сході страви з овочів і риби. Доктор Ікеда відкрив, що особливо підсилює смак продуктів саме натрієва сіль глутамінової кислоти. Мабуть тому вона і стала так популярна в азіатських країнах. В Японії її продають під назвою «аджино-мото» («сутність смаку»), в Китаї – «сироватка розуму».

Але не дарма кажуть – все корисно в міру. Згадаймо Парацельса: «Усе є отрута і ніщо не позбавлене отруйності; лише доза робить отруту непомітною». У мікродозах речовина лікує, у високих завдає шкоди здоров’ю. Так і з глутаминатом: у невеликих кількостях він корисний, у високих – токсичний. Не слід забувати, як він діє на центральну нервову систему. При передозуванні може викликати прискорене серцебиття, біль у шлунку, головний біль, втрату чутливості в області спинного мозку, негативно впливати на зір. Так, наприклад, в Китаї за один обід можна з’їсти в десятки разів більше глутамината, ніж ви можете собі уявити.

Факт: щорічно в світі споживають 200 000 тонн глутамината натрію. Так як це природна речовина, отримують його в основному з натуральних продуктів. У Китаї – з сої, в Росії з відходів буряково-цукрового виробництва, в Німеччині – з пшеничного білка. Обробляють лугом, а потім виділяють потрібну амінокислоту.

Так що, купувати продукти, що містять глутамінат натрію, чи ні – вирішувати вам. А дітям цілком достатньо природного глутамінової кислоти в натуральних продуктах.

62
коментаря
(коментувати)

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11