Сторінка 1 з 11

Сівши в пасажирське крісло авіалайнера, ми зазвичай звично тягнемося за мобільним телефоном, щоб повідомити рідним і знайомим, що все добре і ось-ось піднімемося в небо. Але тут по гучномовному внутрішнього зв’язку звучить прохання бортпровідника вимкнути мобільні пристрої, так як під час польоту користуватися ними забороняється. Мобільний телефон чимось заважає апаратурі літака?

Причина в іншому. Під час польоту сигнал з мобільника стане вносити «перешкоди» в роботу наземних щогл стільникового зв’язку, так як швидкість літака дозволить дуже швидко з’являтися одночасно в декількох стільниках.

Взагалі-то, тут проблема самих стільникових операторів та виробників мобільних пристроїв, а ніяк не авіаторів. Але якщо пасажир з мобільником на борту літака, екіпаж частково несе відповідальність за те, щоб при польоті не було перешкод наземним службам.

 

Звичайно ж, ідеальне рішення — включення на борту якогось пригнічувача стільникових частот. Він міг би «накривати» в ефірі всі мобільні телефони, які перебувають на борту літака.

Ідея не нова, але досі вона не реалізована на промисловому рівні. Складність в тому, що пристрій придушення сигналів треба якимось чином, наприклад, за допомогою безлічі коротких антен, розташувати по всьому об’єму літака ще при його будівництві, приховавши усередині обшивки.

Медики ж кажуть, що мобільний зв’язок хоч і не становить серйозної небезпеки для здоров’я, але при безлічі випромінюваних антен в невеликому замкнутому просторі може з’явитися непередбачуваний ефект. Правда, так кажуть лише окремі медики. В принципі ж літак використовує під час польоту та багато інших частоти, і нічого поганого не помічено.

Думається, авіаційний пригнічувач стільникових частот (у просторіччі — «глушилка») з’явиться на всіх цивільних літаках. Тим більше що є прецедент використання «глушилок» мобільників в театрах і музеях, а також в бібліотеках та інших місцях, де потрібна тиша.

Фото: Depositphotos

У московських театрах ще в 2014 році проводився експеримент по використанню подавлювача стільникових сигналів. Міра була вимушена. Прохання вимкнути телефони на час вистави виконувалися далеко не усіма глядачами. Частими були ситуації, коли в напружений момент на сцені починав у кого-то голосно дзвеніти мобільник.

Як показало випробування подавлювача сигналу, вони діяли не надто ефективно. Простіше кажучи, потрібна була складна екранування всього залу, що являло проблему. Інша складність — з включенням пригнічувача: «німими» ставали мобільники і самих працівників театру, так як апаратура «відключала» всі сигнали без ранжирування. Ще один момент — юридичний. Оператори зв’язку (не всі, але деякі) обурювалися тим, що їх клієнтів незаконно блокують. А це, мовляв, позначалося на прибуток.

 

Але давайте уявимо собі таку ситуацію. Припустімо, якісь злочинці коригують свої дії з мобільного зв’язку. На блокування їх телефонів через операторів зв’язку. Установка ж пригнічувача сигналів тимчасово зробить мобільники злочинців марними. А це як раз те, що потрібно для оперативного затримання. Зрозуміло, якщо група знешкодження буде розташовувати усіма юридичними повноваженнями до блокування.

Як бачимо, потреба у подавителе стільникових сигналів є. Рух технічного прогресу в бік створення ефективних подавлювача для конкретних випадків життя йде. Що вийде в результаті? Поживемо — побачимо.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11