Сторінка 1 з 11

Період свят – це і приємний період подарунків. Сам процес дарування/отримання подарунків вже давно обріс величезним кількістю правил і ритуалів. І начебто б одне з найбільш «твердих» правил – подарунки з цінниками дарувати непристойно. Чому і в чому ця непристойність – ніхто не знає. Не можна, і все тут.

А адже в деяких випадках як раз правила пристойності і вимагають збереження цінників (або ж наявність касового чека).

1. Цінник повинен зберігатися на, так званих, «статусних» подарунки, начебто, наприклад, ключки для гольфу, деяких ручок. Більш того, у деяких країнах – наприклад, в Японії, статусні подарунки спеціально випускаються з прозорими цінниками, які не знімаються з подарунка навіть в процесі експлуатації. І видалити такий ось цінник – рівнозначно тому, що зіпсувати річ.

2. До подарунків, на які поширюється гарантійне обслуговування, чек повинен додаватися обов’язково. Оскільки тостер/кавоварка/дорогий фотоапарат може завтра/післязавтра зламатися – всяке трапляється. А ви ж хочете, щоб подарунок доставляв радість не один день. Варіант залишити собі, з тим щоб, якщо раптом чого, можна було звернутися до дарувальника (як багато практикують) – це ще менш допустимо, тому як крім обміну створить одержувачеві подарунка додаткові незручності. Так, господаря чека може просто не бути на місці, зустріч в позаурочний час може бути просто незручна. Та й не кожному буде зручно передзвонити дарувальнику зі словами «тут твоя мікрохвильовка накрилася».

3. Якщо ви даруєте яку-небудь одяг, бирки (в тому числі і у разі наявності цінника) краще залишити в повній цілості. Адже якщо ви при виборі подарунка банально не вгадали з розміром, то при зрізаних/пошкоджених бирках ваш подарунок стане абсолютно марним. Якщо все бирки залишаться недоторканими, то одариваемая зможе поміняти занадто широке талії плаття на таку ж, але відповідне їй за розміром.

Щодо «навмисної демонстрації вартості подарунка» хочеться відзначити наступне. Останнім часом все більше поширюються так звані «подарункові сертифікати», що дозволяють обдаровуваному самому вибрати собі подарунок у тому чи іншому магазині на суму сертифіката. Це зручно і дарувальнику, і одержувачу подарунка – адже спробуй-но вгадай, який конкретної тушшю користується твоя колега, або яке конкретно колечко пригледіла іменинниця он у тому магазинчику. І ось такі сертифікати, як не дивно, дарувати вважається абсолютно нормальним і пристойним – хоча тут сам подарунок по суті є цінником.

Крім того, сьогодні, в епоху Інтернету, при бажанні дізнатися ціну подарованої речі можна хвилин за 5 – якщо, звичайно, мова не йде про що-небудь ексклюзивному, що існує в одиничному екземплярі.

До речі, така пильна увага до наявності або відсутності цінника на подарунок характерно тільки для слов’янських країн – вже як-то ми сильно щодо цін комплексуем. Відчуваємо, що ми комусь щось винні, або ж, навпаки, боїмося, що про нас якось не так подумають – замість того, щоб задуматися про те, наскільки одержувача подарунок порадує. У більшій частині світу таким питанням взагалі не заморочуються, а то і розсилають перед весіллям/днем народження/іншими урочистостями посилання на конкретні товари конкретних магазинів – хочу ось це. І це теж вважається абсолютно нормальним.

Так що питання цінника все ж треба вирішувати з поправкою на сам подарунок, на національність обдаровуваного (скрізь свої традиції) та інші фактори. Але головне – якщо обдаровуваному дійсно сподобається подарунок, то йому буде абсолютно байдуже, скільки за нього було сплачено. Тому, замість ретельного «очищення» подарунка від цінників – краще направити ось цю «ретельність» на вибір подарунка, який максимально порадує одержувача.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11