Сторінка 1 з 11

Планети сонячної системи

 

З цієї статті ви дізнаєтеся, скільки планет у Сонячній системі, детальніше дізнаєтеся по кожній планеті, починаючи від Меркурія до Нептуна. Планета Плутон, яка раніше розташовувалася після Нептуна, була виключена вченими зі списку планет в 2006 році. Таке рішення було прийнято 2.5 тисячами учасників конгресу Міжнародного астрономічного союзу 26 серпня 2006 року. 76 років, після відкриття, Плутон вважався планетою, а потім учені вирішили не вважати його таким, так як він не відповідає вимогам, що пред’являються до планет. Ці вимоги встановили самі вчені.

 

Якщо раніше на запитання, скільки планет у Сонячній системі можна було відповісти дев’ять і бути правим, то зараз це буде невірне рішення, в силу виключення планети Плутон з даного списку. Зараз в сонячній системі 8 планет. Від Сонця вони розташовуються в наступному порядку: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Вченими постійно відкриваються космічні об’єкти, як великі, так і дрібні, які літають за Нептуном, але поки, ні одного офіційно не присвоїли звання Планета. Зараз офіційно в сонячній системі 8 космічних об’єктів визнаються планетами.

Що таке планета?

 

Раніше планетою вважалося будь-яке космічне тіло, що обертається навколо зірки, що світиться світлом, відбитим від зірки і має розміри більше, ніж у астероїдів.
Про семи планетах згадували ще в Стародавній Греції як про святящихся тілах, що рухаються по небу на тлі нерухомих зірок. Ці космічні об’єкти-Сонце, Меркурій, Венера, Місяць, Марс, Юпітер і Сатурн. Примітно, що в цей список увійшли Сонце (зірка) і Місяць (супутник Землі), а Землю не включили, так як стародавні греки вважали, що Земля є центром всього сущого.

 

У 15 столітті Микола Коперник прийшов до висновку, що центром системи планет є не Земля (як вважалося раніше), а саме Сонце. Свої висновки він відобразив у роботі «Про звернення небесних сфер». Тому Сонце і Місяць прибрали зі списку, а внесли в нього планету Земля. Коли з’явилися телескопи, відкрили ще 3 планети. У 1781 році Уран. У 1846 році Нептун. У 1930 році відкрили Плутон, який тепер не вважається планетою.

Зараз вчені дають нове визначення планеті. Планета – це небесне тіло, що задовольняє 4 умовам:

1. Звернення навколо зірки (планети сонячної системи обертаються навколо Сонця);

2. Тіло повинно мати сферичну або близьку до сфери форму, а щоб це відбулося, воно повинне володіти достатньою гравітацією.

3. Тіло не повинне вважатися зіркою.

4. Інших великих тіл поблизу своєї орбіти небесне тіло не повинне мати.

 

Що таке зірка?

 

Зірка – це випромінююче світло космічне тіло, що володіє потужним джерелом енергії. Такими властивостями зірка може мати, якщо, по-перше, в ній відбуваються термоядерні реакції, а по-друге, існують процеси гравітаційного стиснення, в результаті чого може виділятися дуже велика кількість енергії.

 

Планети сонячної системи

 

Сонячна система – це система, що складається з планет та інших природних об’єктів, що обертаються навколо Сонця.

 

Сонячна система складається на сьогоднішній день з восьми планет, які умовно ділять ще на дві групи. Перша група – планети земної групи (чотири внутрішніх) – Меркурій, Венера, Земля і Марс. Вони в основному складаються з металів та силікатів. Друга група – чотири зовнішні планети (іменовані газовими гігантами) – Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Складаються планети гіганти головним чином з гелію і водню.

 

Планети мають різні розміри як у порівнянні між собою, так і в порівнянні між двома основними групами. Газові планети, відносяться до другої групи, набагато масивніший і крупніше планет земної групи.

 

Всіх ближче до Сонця знаходиться Меркурій, а далі всіх Нептун.

 

Перш ніж характеризувати планети Сонячної Системи потрібно приділити увагу головного об’єкта цієї системи – зірка по імені Сонце.

 

 

Сонце

 

Сонце – це зірка, яка дала початку всьому живому і неживому, що є в Сонячній системі. Її можна охарактеризувати як розпечений, сферичний плазмовий кулю. Безліч космічних об’єктів обертається навколо нашого Світила – це планети, супутники, комети, астероїди, метеорити й космічний пил.

 

Виникло Сонце приблизно 5 млрд. років тому. Його маса перевищує масу Землі в 300 тисяч разів. Температура ядра Сонця – 13 млн. градусів Кельвіна, а на поверхні понад 5 тисяч градусів Кельвіна. 5 000 градусів Кельвіна це 4 727 градусів Цельсія. 13 млн. градусів Кельвіна це майже 13 млн. градусів Цельсія.

 

В галактиці Чумацького шляху, куди входить і наша Сонячна система, Сонце вважається однією з найбільш яскравих і великих зірок. Від центру Галактики, Сонце знаходиться на відстані приблизно 26 тис. світлових років і за 230-250 млн. років робить повний оборот навколо нього. Для порівняння, Земля всього за 1 рік робить повний оборот навколо Сонця.

 

Меркурій


 

Меркурій знаходиться найближче до Сонця і є найменшою за розмірами планетою сонячної системи. Супутників у Меркурія немає.

 

На поверхні планети безліч кратерів, утворених масованих кількістю метеоритів, які впали на планету 3, 5 млрд. років тому. Діаметр таких кратерів різний, починаючи від декількох метрів і досягаючи розмірів, більше 1000 км.

 

У Меркурія сильно розряджена атмосфера, що складається в основному з гелію і роздувається вітром від Сонця. Температура на поверхні вдень і вночі сильно розрізняється, оскільки у Меркурія немає атмосфери, яка б зберігала тепло, що отримується від Сонця. Шкала температури коливається від 180 до + 440 градусів Цельсія.

Повний оберт навколо Сонця Меркурій робить за 88 земних діб. Меркуріанські добу дорівнюють 176 земним годинам.

 

Венера

Венера розташувалася за Меркурієм і вважається другою планетою Сонячної системи, виходячи з близькості до Сонця. Розміри Венери близькі до Землі, хоча й поступаються їй. Цю планету іноді називають «сестрою Землі». Супутників у Венери немає.

 

Атмосфера складається з вуглекислого газу з домішками кисню і азоту. Тиск повітря в 35 разів більше ніж на Землі і становить 90 атмосфер.

 

Венера носить титул «найгарячішої планети» з-за того, що вуглекислий газ, ущільнена атмосфера, парниковий ефект, близькість Сонця в сукупності допомагають досягти на її поверхні дуже високих температур. Температура може досягати 460 градусів за Цельсієм.

 

Якщо, будучи на Землі, дивитися на небо, то можна побачити Венеру. Вона, один з найбільш яскравих космічних об’єктів, після Сонця і Місяця, яку можна побачити на Землі. Це з-за близького розташування.

 

Земля

 

Це єдина планета, на якій існує життя. Можливо, що життя є і на інших планетах, але про це поки ніхто не знає точно. Серед планет земної групи Земля володіє найбільшою масою, розмірами та щільністю.

 

Вік Землі приблизно 4,5 млрд. років. Життя зародилося на планеті приблизно 3,5 млрд. років тому. Єдиним супутником Землі є Місяць, і це найбільший супутник серед планет земної групи.

 

Атмосфера Землі Кардинально відрізняється від атмосфер інших планет Сонячної системи. Головним чином з-за присутності життя. З азоту складається більша частина атмосфери. Також до її складу входить кисень, вуглекислий газ, аргон і водяна пара. Захисні механізми Землі, а саме магнітне поле і озоновий шар зменшують рівень космічної та сонячної радіації.

 

Так як в атмосфері міститься вуглекислий газ, то з-за цього на Землі утворюється парниковий ефект. Але він нам навіть необхідний. Оскільки без нього температура на планеті була на 40 градусів нижче. Якби на Землі не було атмосфери, то, за підрахунками вчених, б температура коливалася від -100 градусів вночі до 160 градусів вдень.

 

Світовий океан займається 71% поверхні Землі, а континенти та острови решта 29%.

 

Марс

 

Марс ще називають «червоною планетою», так як в її грунті багато оксиду заліза. За розмірами Марс сьома планета Сонячної Системи. Два супутники літають поруч з Марсом – Фобос і Деймос.

 

З далекого відстані від Сонця (воно в 1.5 рази більше, ніж у Землі), а також з-за сильно розрідженого атмосфери середньорічна температура Марса дорівнює мінус 60 градусів. В деяких місцях перепади температур протягом доби досягають 40 градусів.

 

Відмінні риси Марса в наявності на її поверхні ударних кратерів і вулканів, крижаних полярних шапок (чимось схожі на земні), долин і пустель. На Марсі знаходиться найвища гора, якщо порівнювати серед планет Сонячної Системи. Це досягає 27 км згаслий вулкан Олімп. Також на Марсі найбільший каньйон – Долина Марінера, протяжністю 4500 км і глибиною в 11 км.

 

Юпітер

 

Юпітер є найбільшою планетою Сонячної системи. Він важче Землі в 318 разів і порівняно з усіма іншими сімома планетами разом узятими в 2.5 рази масивніше. Також як і Сонце, Юпітер в основному складається з водню і гелію. Випромінює він величезна кількість тепла – 4*1017 Вт. Але, щоб, як і Сонце, йому стати зіркою, він повинен бути ще важче в 70-80 разів.

У Юпітера найбільше супутників – 63. Самі великі-Ганімед, Каллісто, Іо і Європа. Ганімед не тільки найбільший супутник Юпітера, але і найбільший супутник, серед усіх супутників в Сонячній системі, і він навіть перевершує планету Меркурій за розмірами.

 

В силу процесів, що відбуваються у внутрішній атмосфері Юпітера, в його атмосфері зовнішньої виникає безліч вихорів, приміром, мають коричнево-червоний відтінок смуги хмар, а також гігантський шторм – Велике червоне пляма, відоме ще з 17 століття.

Сатурн

Сатурн як і Юпітер, найбільша планета і розташовується за розмірами слідом за Юпітером. Тобто, серед усіх планет Сонячної системи вона друга за розмірами. Відмітна особливість Сатурна – система кілець, що складається в основному з частинок льоду різноманітного розміру (від дрібних часток в декілька часток міліметра, до великих часток в декілька метрів), а також складається з пилу і гірських порід.

У Сатурна трохи менше супутників, ніж у Юпітера. На один супутник поменше. Всього у Сатурна 62 супутника. Самі великі – Титан і Енцелад.

 

Сатурн за своїм складом нагадує Юпітер, однак він поступається за щільністю навіть самій простій воді. Досить спокійною і однорідної виглядає зовнішня планета атмосфери. Це пояснюється щільним шаром туману. Швидкість вітру на Сатурні величезна і може досягати 1800 км/ч.

 

Уран

 

Уран – це планета, яка була першою виявлена за допомогою телескопа. І це також єдина планета Сонячної системи, яка «лежачи на боці» обертається навколо Сонця.

 

Уран має 27 супутників, названих на честь шекспірівських героїв. Найбільші з них – Оберон, Титанія і Умбриель.

 

На відміну від газових гігантів склад Урану відрізняється присутністю великої кількості високотемпературних модифікацій льоду. Тому, вчені визначили Уран, до речі разом з Нептуном, в категорію «крижаних гігантів». Особливість Урану полягає в тому, що це сама холодна планета Сонячної системи. Мінімальна температура досягає мінус 224 градуси за Цельсієм.

 

Нептун

 

Нептун – найвіддаленіша від Сонця планета. Хоча раніше цей титул до 2006 року належав Плутону.

 

Нептун відкрили не з допомогою телескопа, а за допомогою математичних розрахунків вирахували її розташування на небі. Підказку в цих розрахунках їм дав Уран, у якого були виявлені незрозумілі зміни при русі по власній орбіті.

 

Вченим відомо, що у Нептуна 13 супутників. Найбільший – Тритон, у якого така особливість: він рухається в напрямку, протилежному обертанню планети. Також проти обертання Нептуна дмуть сильні вітри в Сонячній системі, досягаючи швидкості до 2200 км/ч.

Так як склад Нептуна і Урана майже схожий, то його теж віднесли до числа «крижаних гігантів». Але також Нептун схожий з Сатурном і Юпітером тим, що володіє внутрішнім джерелом тепла, від якого він виходить енергії в 2.5 рази більше, ніж доходить від Сонця.

 

Сліди метану в зовнішніх шарах атмосфери надають планеті синій колір.

 

Планети Сонячної системи – висновок

 

Такий ось він загадковий світ Космосу. У багатьох планет і навіть у деяких супутників є свої особливості. У цей загадковий світ Космосу зміни вносять і вчені. Приміром, вони внесли зміни, виключивши Плутон з числа планет.

 

Вивчайте планети Сонячної системи – це цікаво!

 

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11