Сторінка 1 з 11

Слово «оподельдок» вперше зустрілося при читанні «Мертвих душ» Гоголя, де Ноздрев зневажливо називає свого зятя Мижуева «Оподельдоком Івановичем»:

– А я до чоловічкові до одного, – сказав Чичиков.
– Ну, що чоловічок, кинь його! Поїдемо до мене!
– Ні, не можна, є справа.
– Ну ось вже і справа! вже й вигадав! Ах ти, Оподелок Іванович!
– Право, справа, та ще й потрібне.
– Тримаю парі, брешеш! Ну скажи тільки, до кого їдеш?

Запитала, що це, і мені вдома відповіли, що це гомеопатичний розтирання. Зятя-домосіда, який вміє тільки «бабиться з дружиною», обізвали пахучим ліками, якими він часто користувався.

Друга зустріч:

«Швейк кілька років тому, після того як медична комісія визнала його ідіотом, пішов з військової служби і промишляв тепер продажем собак, потворних виродків, яким він складав фальшиві родоводи. Крім того, він страждав ревматизмом і зараз розтирав собі коліна оподельдоком».

Третій раз те ж слово зустрілося у Тургенєва в «Дворянському гнізді»:

«Люб’язна особа, – думав статський радник, пробираючись до себе на квартиру, де чекав його слуга зі склянкою оподельдока, – добре, що я статечний чоловік… тільки чому ж вона сміялася?»

Пізніше його ж прочитала в книзі про медицину дев’ятнадцятого століття: при чахотке пили липовий чай і розтирали слабку груди оподельдоком.

Потім воно ж було в книзі про Марини Цвєтаєвої, про музеї, де на столику досі лежать старі баночки з оподельдоком.

«Це застуда… візьміть-но оподельдоку так і тріть на ніч груди міцніше, втирайте червоного кольору, а замість чаю пийте траву, я вам рецепт дам», – це І. А. Гончарова «Звичайна історія».

У словнику Даля слово не пройшло повз увагу: «ОПОДЕЛЬДОК м. ломотная мазь, з мильного і нашатирного спирту з камфорою». Ось чому мені сказали, що зять Ноздрева пахнув ліками, адже там дві речовини з гострими запахами, причому запах камфори дуже довго не вивітрюється.

Коли попросили «що-небудь від артриту», я подумала, що треба б приготувати аподельдок, і заглянула в словник, а там:

Оподельдок (Linimentum saponatocamphoratum) – загальновживане засіб для зовнішнього застосування проти ревматизму, вивихів і т. п.; представляє легку, білу желатинову прозору і легко ніжну масу. Виготовляється з розчину 40 дол. медичного мила і 10 дол. камфори в 420 частках спирту; розчин фільтрується, після чого додають 2 частки тим’янової масла, 3 частки розмаринового масла і 25 часткою аммониакальной рідини.

Прочитала – і робити цю мазь перехотілося. Та й інгредієнтів не вистачало.

Коли з Німеччини привезли оподельдок арніки, я не відразу зважилася його відкрити, адже там нашатир і камфора. Відкривши, здивувалася приємному аромату. Оподельдок виконував обіцянки, дані на упаковці: швидко і безслідно знімав сліди ударів. Всі спортивні травми, втома, роздратування знімали цим оподельдоком.

Трохи пізніше додали «Нагідки». Вона ніби огортає постраждале місце, зберігає в ньому енергію. При ревматизмі і остеохондрозі використовували «Ледума» і «Рус». Про те, що в них, якщо вірити словнику, є нашатир і камфора, забулося, бо немає їх там. А що є?

«Оподельдок готується змішуванням 2-х частин мильного спирту, 1 частини води і 1 частини 96° винного спирту. Приготований таким чином оподельдок змішується з різними тинктурами у відповідному співвідношенні: 3%, 5% і 10%». Загалом, емульсія.

Тинктура – це настій речовини, його витяжка, ще жодного разу не потенціювати, або, кажучи спрощено, не розведена. Про потенціювання добре знають ті, хто не повірив у міф про розвінчання міфу. Це цікава історія, але не все відразу. Гомеопатія – це занадто велика тема, одного абзацу для розповіді про неї ніяк не вистачить.

Отже, оподельдоки не отруюють атмосферу, не болісні для нюху і ними цілком зручно користуватися. Дієвість «Арніки» при ударах перевірено багаторазово.

Спортсмени і батьки, зверніть увагу на цей оподельдок, не пошкодуєте!

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11