Сторінка 1 з 11

Регулярно читаючи за родом своєї діяльності «батьківські» інтернет-ресурси, приходжу іноді в здивування від висловлювань деяких батьків, готових почати навчання своєї дитини читання, рахунку і листа без перебільшення — з грудничкового віку.

Тому хотілося б внести нотки розуму в добрі батьківські наміри (всі ці експерименти з навчанням, як правило, обрушуються на голову первістків амбітних молодих мам, рідше ініціатива виходить від пап) та розповісти про основи дитячої психології і фізіології, щоб одержати відповідь на питання про те, «коли ж починати».

Почнемо з улюбленого батьківського заняття — навчання читання. Звичайно, умилительна (для неспеціаліста) картина, коли 1,5−2-однорічний малюк відтворює алфавіт. Проте всьому свій час. Дитина готова вчитися читання тоді, коли він починає чітко говорити. Тобто праві більшість педагогів (і Нікітіни, і Зайців, і багато інші автори) — починати навчання читання має сенс не раніше 3 років. Це в середньому. Є діти, які вже рік з невеликим мають цілком розвинену мову і здатні читати вже до двох — але таких дуже і дуже небагато, більшість діток «дозрівають» до 3, а деякі — тільки до 4 років. Уточню: починати навчання — це означає починати вчити букви. Читати дитина все одно буде значно пізніше.

Дійсно, до того моменту, як у дитини сформується здатність до абстрактного мислення, він цілком може завчити букви і слова, але це просто фотографічна пам’ять, а не усвідомлене розуміння. Адже фізіологічно малюк ще не здатний до трьох років мислити абстрактно і розуміти, що ось ця штучка означає А ця — Б… Такі особливості розвитку головного мозку людини, і, які б не були амбіції батьків, «вище голови» дитини не стрибнеш. Адже ми не вчимо дитину ходити відразу після народження, розуміючи, що організм не готовий. Чому ж такого розуміння немає щодо розвитку психіки та інтелекту?

Фото: Depositphotos

Дитина, яка вчиться читати до 3 років, і той, що навчається після цього віку, роблять це принципово по-різному. У першому випадку — за рахунок пам’яті, у другому — за рахунок абстрактного мислення. Але далеко не всім діткам від природи дана можливість навчитися читати в ранньому віці. А якщо батьки тиснуть, можна отримати і зворотний результат — відраза до читання та навчання взагалі.

А найголовніше: так, можна навчити читати в 1,5−2 роки (якщо у дитини розвинена мова) — а яка мета? Що це дасть практично? Підлестить батьківського самолюбству? Або дитина в 2 роки почне читати запоєм? Раніше 4-5 років цього все одно не відбудеться — знову-таки, в силу особливостей розвитку дитячої психіки.

З іншого боку, після 6 теж запізно: доведений факт, що дитині в 7-8 років вчитися читати на порядок складніше, ніж 5-6 річному. Тому не дарма сучасні школи вимагають від вступників в перший клас хоча б читання по складах.

Так що інтервал зрозумілий, сподіваюся. А поспішати ні до чого… Просто отримуйте задоволення від спілкування з вашою дитиною. Невже ви менше будете його любити, якщо він в півтора року не вивчить букви?

Багато батьки мотивують свої спроби з пелюшок навчати читати тим фактом, що, мовляв, дитині цікаво — пальчиком в літери тицяє. Але не треба вирішувати за дитину, що саме йому цікаво! Дитя в півтора року тицяє пальчиком рішуче на все, йому цікаво ВСЕ! Але якщо воно покаже на мікроскоп або телескоп, ми ж не кидаємося пояснювати йому мікробіологію або астрономію. А якщо букви, то тут же садимо за алфавіт. Парадокс. Як ніби це легше (в розумінні дитини роки з невеликим — однаково).

Фото: Depositphotos

Важливо не стільки раннє, скільки своєчасне розвиток. Відповідне віку. Причому слід пам’ятати, що у всіх діток вікові особливості розвитку різні. І якщо сусідська дівчинка читає в 2 роки, немає сенсу переживати, що ваша дитина в 2,5−3 навіть говорить ще з працею — просто у них різні темпи розвитку. Так само як і для батьків такої дівчинки це не привід дивитися зверхньо на менш «просунутих» діточок. Для дитини, яка рано заговорив (у рік), навчання читанню в 2-3 роки не буде занадто рано (хоча не факт, що це буде йому цікаво). Для дитини ж, що заговорив у 3 — це не просто рано, це передчасно і неефективно.

Причому справа тут саме в пріоритетах: якщо на чолі кута «навчити», виробити навичку читання — це амбіції батьків і не більше того. Якщо наголос робиться на спонукання дитини до пізнання, вироблення пізнавальної активності — це конструктивний підхід, гідний поваги.

Для мене величезна різниця саме в тому, від кого виходить пізнавальна ініціатива: від самої дитини, або від батьків. Якщо малюк хоче навчитися читати або рахувати сам, якщо він перераховує навіть цукерки в коробці — значить, це його інтерес. Якщо ж мама в рік з копійками садовить його за абетку — це її ініціатива.

Не треба все робити за дитину, залиште йому шанс прожити життя за власним сценарієм, а не нав’язаному батьками. Дитина сама має право вибирати, на що і коли звернути свою увагу.

Фото: Depositphotos

Проведу аналогію з шкільним віком: «фізику» нічого робити в спеціалізованому класі для «гуманітаріїв», так само як і навпаки. Але як зрозуміти в першому класі, що йому ближче? Так само і в рік навчати буквах — а якщо йому цікавіше малювати? (Заодно і моторика розвинеться, знову-таки, швидше заговорить). Або він взагалі категорично не гуманітарій? Адже діти різні. Отже, ще один важливий момент — ранній розвиток має бути у відповідності з природними нахилами дитини.

А от щодо готовності до листа — можу сказати, що всі сумлінні фахівці (особливо не зацікавлені матеріально «развивании» вашої дитини) рекомендують до 7 років не вчити дитину писати (максимум — друковані літери), а, що називається, «готувати руку до письма»: в ігровій формі вчитися малювати елементи, які потім знадобляться для написання букв. Якщо батьки не є педагогами відповідного профілю, вчити писати краще і не починати, оскільки переучувати набагато складніше, ніж навчити.

Різниця в тому, що готувати ручку до листа — це одне, а вчити писати — зовсім інше. І до 6 років — зарано. Мускулатура і будову кисті ще не готові, і саме до 7 років повністю формуються фізіологічна база: рука дитини до цього віку просто не готова до такого роду навантаженні. Як не готовий сидіти дитина в 3 місяці або ходити в півроку.

Фото: Depositphotos

При малюванні і при листі письмовими літерами задіяні різні групи м’язів руки. Якщо помічали, навіть малювання дитина освоює «етапами» — зовсім малюковому віці вони малюють «від плеча», пізніше — «від ліктя», розмашистими рухами, краще всього — на великих просторах. Тому-то наші дітки так люблять малювати на стінах — для них саме так найзручніше (до речі, відучити легко: купити дитячий мольберт або вішати на стіни великі листи, дозволяючи малювати тільки там).

Потім приходять більш точні рухи, але все одно років до 6-7 дитина малює не пальчиками, а всією кистю. Тому так, багато дітки вміють писати друковані літери, а письмові — це зовсім інша техніка виконання. Крім того, для листа необхідно повне розвиток всіх м’язів кисті, а ще — вміння правильно орієнтуватися в графічному просторі. Чим більше малюк займався ліпленням, вирізуванням, розфарбовуванням, тим легше йому буде навчитися писати. А вчителі (нормальні вчителі) борються не за красу почерку, а за легкість навчання слитному листа — це різні речі.

Отже, милі шановні мами і тата, в складній і відповідальній справі навчання не може бути ніяких орієнтирів на «норми» і тим більше — на досягнення чужих дітей. Орієнтуйтеся тільки на свою дитину: його бажання, його схильності та уподобання повинні вести вас в цьому морі, а аж ніяк не власні амбіції. Успіхів!

Що ще почитати по темі?

Як адаптувати дитину в світі звуків?
Які розвиваючі іграшки для дитини до півроку можна зробити самому?
Раніше розвиток. Чи варто навчати дитину читанню з року?

Теги:

вчителі,
розвиток здібностей,
лист,
алфавіт,
читання,
навчання,
дитина

  • Коментувати 19

  • Оцінити

    5
    4
    3
    2
    1

    Проголосували 61
    чоловік

    57

    4

    0

    0

    0

Головна сторінка /
Навчання /
Статті /
Ранній розвиток дитини – де проходять межі розумного?

Опубліковано 13.07.2017

Дата першої публікації 09.08.2008

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11