Сторінка 1 з 11

Про овес знають нині дуже мало. А адже рослина знамените! В художню літературу навіть потрапила! Згадали? Ну, звичайно ж, розповідь Антона Павловича Чехова «Кінське прізвище».

Городяни ще можуть сказати про вівсяне печиво, вівсяні пластівці. Селяни повідомлять, що овес – найкращий корм для коней. Фахівці-аграрії додадуть, що в колишньому СРСР за одну кормову одиницю була прийнята поживність одного кілограма вівса. Словом, не густо зі знаннями по частині вівса. А адже в старовину це рослина годувала і поила все населення. Від простого народу до царських палат!

Вівсяної кисіль був на столі у кожній хаті. Про нього написано в «Домострої» (кулінарна частина). Згадується він і в монастирських рецептах, що належать до шістнадцятого століття. Хоча в ту пору не знали про цілющі властивості вівса, але методом проб навчилися з користю для здоров’я використовувати цю рослину. Вівсяної кисіль містить важливі для нашого організму амінокислоти, вітаміни і мінеральні речовини. При комплексному впливі вони підвищують тонус, укріплюють імунітет і, як наслідок, призводять до довголіття.

Лікувальні властивості вівсяного киселю були підтверджені медичними дослідженнями вже в наш час. Він сприяє лікування цілого ряду хвороб. Перелік їх та методику лікування можете легко знайти в Інтернеті. При цьому майже напевно ви побачите рецепт доктора Володимира Ізотова, відомий на Заході як «Російський бальзам». До речі, наші предки вівсяним молочком годували новонароджених дітей.

Чи можна в домашніх умовах приготувати вівсяної кисіль? Так, можна. На жаль, в місті овес купити навряд чи вдасться. Але його цілком замінять вівсяні пластівці «Геркулес». Воду прямо з-під крана застосовувати не слід. Її потрібно пропустити через фільтр. Вівсяні пластівці залити гарячою водою і ставлять у тепле місце. Через півтора дня суміш перемішують і проціджують через сито. Далі варять до загусання. Після охолодження кисіль готовий до вживання. Все дуже просто. Головне тут – дати масі час заграти.

Тепер про вівсяному квасі. Його пили на Русі постійно. У військовій медицині він прирівнювався до ліків і обов’язково включався в раціон хворих у шпиталях. Ось один із старовинних рецептів.

У невелику ємність зсипають промитий овес, далі додають кілька столових ложок цукру, заливають постигла кип’яченою водою і ставлять в тепле місце на два дні. Потім воду зливають і заново заливають кип’яченою водою, додають мед. Поступово рідина почне ставати схожою на газовану воду через виходять бульбашок. Квас готовий.

У старовину з вівса робили також різні відвари. І не тільки на Русі так надходили. Овес був у пошані і в інших країнах. Збереглися документи, які розповідають про те, що овес широко використовувався ще в глибоку давнину при лікуванні багатьох хвороб в Індії, Єгипті та Китаї. Цікаво й те, що в дев’ятнадцятому столітті головний медик британської армії Френк Бакленд стверджував, що для солдатів цінніше вівсяної каші в поході нічого немає. А швейцарський медик придумав особливий рецепт їжі на основі вівса, відомий нині як «мюслі».

Можна ще сказати про те, що в США у складі популярного бостонського хліба їсти овес. В Ірландії з обсмаженого вівса роблять сосиски. У Франції цілком зазвичай скуштувати вівсяної суп. В Англії печуть прісний вівсяної хліб і начиняють його беконом. А ось вівсяну кашу зараз, здається, ніде не подають. Чи помиляюся?

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11