Сторінка 1 з 11

Перша письмова згадка про епідемію чуми було ще в Старому Завіті. Филистимляни перемогли ізраїльтян і за це були покарані чумою.

Чума – це гостре інфекційне захворювання, яке спочатку вражає щурів та інших гризунів, а потім і людей. Вона викликається мікробом Bacillus pestis. Блохи, що паразитують на гризунах, переносять цю хворобу і на людей, кусаючи їх.

У людини, що захворіла чумою, починається лихоманка, його морозить, з'являються пухлини в паху. На шкірі з'являються плями. Через те, що ці плями були темного кольору і багато людей помирало від цієї хвороби, чуму в середні віки називали Чорною Смертю. Ще її називали бубонною чумою з тієї причини, що пухлини в паху називалися грецьким словом «бубон», що означає «пах». В англійській мові назва цієї хвороби іноді вживається по відношенню до будь-якої небезпечної епідемії.

Одна з найстрашніших епідемій чуми в історії людства вибухнула в чотирнадцятому столітті. Вона почалася в Центральній Азії, дісталася до берегів Чорного моря, потім була розвезена за європейськими портів і за п'ять років поширилася по всьому континенту. Першою реакцією на прихід чуми була паніка, і люди намагалися покинути район лиха. Але далеко не всі могли це зробити. Приймалися різні запобіжні заходи, щоб запобігти поширенню чуми. Людей ізолювали в будинках, забороняючи їх залишати. Ніхто не мав права їх відвідувати, і їжу їм приносили спеціальні люди. Коли хворий чумою помирав, все його майно спалювалося.

Бубонна чума повернулася до Європи в XVII столітті. Померла майже половина населення французького міста Ліон. Близько вісімдесяти шести тисяч людей померло в Мілані, і майже п'ятсот тисяч – у Венеціанській республіці.

У наші дні робиться все, щоб запобігти можливість поширення чуми, і головним заходом безпеки є боротьба з гризунами, особливо з щурами.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11