Сторінка 1 з 11

Під лікарською таємницею чітко розуміється інформація про факт звернення за медичною допомогою, стан здоров’я громадянина, діагноз його захворювання й інші відомості, отримані при його обстеженні і лікуванні. Вони є таємницею незалежно від форми звертання людини до медиків і його результатів.

Громадянину, як написано, має бути підтверджена гарантія конфіденційності переданих відомостей, але при цьому не має значення наявність або відсутність прохання пацієнта про це (тобто сам по собі білий халат – гарантія). Обов’язок її збереження не припиняється зі смертю пацієнта.

Порушення лікарської таємниці – це розголошення її хоча б одній особі, умисне або необережне (недбале зберігання документації або бесіда медиків в людному місці). Не допускається розголошення відомостей, складових лікарську таємницю, особами, яким вони стали відомі при навчанні, виконанні професійних, службових та інших обов’язків, крім випадків, про які нижче.

З згоди (і тільки з письмової згоди) громадянина або його законного представника допускається передача відомостей, складових лікарську таємницю, іншим громадянам та посадовим особам в інтересах обстеження і лікування пацієнта для реалізації прав і законних інтересів, проведення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі та в інших цілях. При цьому намагаються не розголошувати паспортні дані, повідомляти мінімум відомостей, що сприяють пізнанню.
Необхідний обмін інформацією в ході надання фахівцями медичної допомоги не розглядається як порушення лікарської таємниці.

Надання відомостей, складових лікарську таємницю, без згоди громадянина або його законного представника допускається:
1) з метою обстеження і лікування громадянина, нездатного з-за свого стану висловити свою волю (несвідомий стан, гострий психоз та інше);
2) при загрозі поширення інфекційних захворювань, масових отруєнь і поразок (замовчування про це – саме по собі предмет судового розгляду);
3) на запит органів дізнання і слідства, прокурора і суду у зв’язку з проведенням розслідування або судовим розглядом (запити адвокатів, правозахисників, муніципалітетів – не в рахунок, даються відповіді на конкретні питання в межах їх компетенції: можливість брати участь у судовому засіданні, виховувати дитини, право на додаткову житлову площу та інше);
4) у разі надання допомоги неповнолітньому в віці до 15 років для інформування його батьків або законних представників (грішно такого не зробити);
5) при наявності підстав, які дозволяють вважати, що шкода здоров’ю громадянина заподіяно внаслідок протиправних дій (коментарів, думаю, не потрібно).

Вся інформація в медичних документах громадянина – теж лікарська таємниця. Без згоди самого громадянина вона передається стороннім тільки у зазначених вище п’яти випадках.

Особи, яким в установленому законом порядку передані відомості, що становлять лікарську таємницю, нарівні з медичними та фармацевтичними працівниками з урахуванням заподіяної громадянинові шкоди несуть за розголошення лікарської таємниці дисциплінарну (це – основний вид), адміністративну або кримінальну відповідальність (особливі умови за типом корисливої зацікавленості або навмисного заподіяння шкоди) відповідно до законодавства. ]

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11