Сторінка 1 з 11

З кожним роком кількість проданих смартфонів зростає: за даними «Евросети», тільки в Росії за перше півріччя 2013 року було продано 7,3 мільйона «розумних телефонів», що майже на третину більше, ніж за аналогічний період 2012 року. Всі прогнози в один голос стверджують, що ця тенденція збережеться в найближчі кілька років.

Задумаймося на хвилинку, наскільки глибоко увійшли в наше життя і яку відіграють у ній роль стали настільки звичними смартфони, планшети та інші мобільні гаджети.

Результати багатьох соціологічних опитувань показують, що переважна більшість опитаних будуть почувати себе некомфортно, втративши свого телефону на нетривалий час, наприклад, забувши його будинку на день. І мова йде не стільки про неможливість здійснити або прийняти важливий дзвінок, скільки про внутрішніх відчуттях. Опитування, проведене у Великобританії, підтвердив, що 94% дорослих людей вважатимуть за краще відмовитися на тиждень від сексу, ніж сім днів поспіль провести без стільникового телефону. (Джерело: http://www.macdigger.ru/iphone-ipod/94-polzovatelej-gotovy-otkazatsya-ot-seksa-radi-smartfona.html) Напевно схожу статистику показав би і опитування росіян – спробуйте самі для себе відповісти, що було б простіше перенести вам?

Багато хто з нас по-справжньому звикли до своїх гаджетів. В цей час інформаційне суспільство і виробники електроніки цю звичку підсилюють. Як це відбувається?

Смартфони стають не тільки засобом зв’язку, але і доступним способом отримання інформації. Серфінг по Інтернету, соціальні мережі, новинні потоки, потрібна і не дуже інформація про курси валют і прогноз погоди – розумні телефони інформують нас про самих різних речах. Як правило, ненав’язливо, але часом навіть без нашої згоди: часто апарати поставляються з попередньо встановленими додатками, деякі програми при установці створюють віджети на робочому столі і т.д.

На програмно-апаратній базі сучасних смартфонів реалізується безліч додаткових можливостей. Наявність в смартфоні і навіть звичайному мобільнику GPS-модуля – справа звична. По суті, функція не є основною, але автомобілісти і навіть пішоходи з задоволенням нею користуються – програми типу Google Maps, «Яндекс Навігатор» і «2ГІС» помітно полегшують наше життя в мегаполісі.

Альтернативних варіантів використання смартфонів безліч. І ось деякі з них: пульт до телевізора, бездротовий ігровий контролер, пульт управління IP камерами відеоспостереження, цифровий рівень (для моделей з вбудованим гіроскопом), веб-камера, сканер штрихкодів, електронний гаманець та електронний пропуск (завдяки технології NFC), метроном і камертон… Продовжувати можна до безкінечності. Всі ці можливості підкуповують, вони ще більше інтегрують смартфони в технопространство навколо людини.

Смартфони – спосіб розважитися. Мультимедійний контент будь-якого виду, тривимірні ігри, музичний плеєр, вбудовані ТБ і радіоприймачі (в деяких моделях), електронні книги. Ці «вміння» смартфонів часто використовуються їх власниками не тільки в громадському транспорті, але і в будь-який момент нудьги або неробства.

На ринку представлена величезна різноманітність моделей: на будь-який смак, будь-яких розмірів, з різними характеристиками і в різних цінових діапазонах. Багато виробників пропонують міні-версії успішних апаратів, наприклад, HTC One і Samsung Galaxy S4. Правда, міні-моделі з характеристиками поступаються базової версії, але є і виключення з правил. Приклад – Highscreen Omega Prime Mini. У міні-версії теж чотирьохядерний процесор, гігабайт оперативки, підтримка двох сім-карт і повний набір бездротових модулів, тільки екран менше – 4,3 дюйма проти 4,7.

Розробники виділяють свої смартфони і незвичайними характеристиками (Samsung Galaxy S4 Zoom має 10-кратний оптичний зум, Sony Xperia Z Ultra оснащений 6,44-дюймовим дисплеєм, а Nokia EOS – 41 Мп камерою).

Велика різноманітність робить смартфони способом самовираження і оригінальним аксесуаром. Смартфон може багато сказати про власника або про його настрої. Про це говорить і вартість апарату, і його зовнішній вигляд. Бажання виділитися і зробити смартфон особливим – причина придбання додаткових аксесуарів або змінних панелей, як, наприклад, для Nokia Lumia. Або для «гурманів» апарати нестандартно комплектують: в комплекті Highscreen Omega Prime вже поставляються три змінні панелі, з Mini – цілих п’ять.

Смартфони впевнено входять в наше життя, вони стають звичними, настільки звичними, що виникає прихильність, що межує з залежністю. На зорі інтернету ніхто і не думав про виникнення інтернет-залежності. Сьогодні це поняття у всіх на слуху і від проблеми так просто не відмахнешся. Найбільше дістається дітям і підліткам – саме вони в зоні ризику.

Думаєте, смартфони на дорослих впливають менше? Анітрохи! Прочитайте будь-яку сучасну статтю по підвищенню продуктивності праці. Напевно в ній знайдуться поради: «Визначте час для роботи з поштою», «Утримайтеся від відвідування соціальних мереж», «Читайте тільки дійсно цікаві і важливі Вам новини».

Поспостерігайте за власниками смартфонів! Багато з них в будь-яку вільну хвилинку дістають свій апарат і коротають час, перевіряючи оновлення ВКонтакте або піддаючи свиней артилерійському обстрілу в Angry Birds. За великим рахунком, це не відпочинок! У перспективі – погіршення зору, гіподинамія (наукова назва малорухливого способу життя) і тому подібні побічні ефекти.

Дослідження вчених показали, що тривале використання комп’ютера і часті відволікання на мобільник «призводять до депресії і проблем зі сном». (Джерело: Лайфхакер, пост «Як боротися з «цифровим» стресом?»)

Стаття не покликана дискредитувати смартфони та інші гаджети. Розвиток високих технологій, доступних кожному – це прекрасно; різноманітність моделей на ринку – більший вибір покупцеві; особливості характеристик і змінні панелі – це прикольно.

Стаття покликана змусити задуматися про те, що «культура використання цих технологій формується сьогодні. Про те, що якщо наше покоління пам’ятає, як батьки дозволяли дивитися телевізор «по чуть-чуть» в день, і розуміє, про що йде мова, то молодше покоління зростає з телефонами/смартфонами/планшетами в руках. І їх потрібно вчити відокремлювати віртуальну реальність від дійсності, вчити правильно організовувати роботу з технікою, отримувати від цього користь і не витрачати дарма час, застерігати, щоб звичка не переросла в залежність.

Як і колись, про інтернет-залежності, про це зараз теж мало хто думає, але я щиро вірю, що свого сина цим тонкощам я зможу навчити.

А хотілося б, щоб така «культура» була загальною, чи не правда?

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11