Сторінка 1 з 11

У статтях, присвячених проблемі вибору школи і вступного тестування першокласників порушувалися питання про необхідні знання і навики, якими повинен володіти дитина, що надходить у школу. Отже, що ж повинен вміти майбутній першокласник?

Багато батьків помилково вважають, що готовність до школи — це уміння читати, рахувати та писати. Однак це — лише верхівка айсберга. Насправді готовність до школи — питання значно більш великий.

В теорії ні читати, ні писати, ні тим більше вирішувати завдання дитина вміти не має. У всякому разі, школа не має права відмовити дитині в реалізації його права на навчання на тій підставі, що він цього не може — адже по ідеї завдання школи як раз в тому і полягає, щоб всього перерахованого навчити. Але на практиці виявляється, що краще йому б все це вже вміти, оскільки інакше буде складно встигати за темпом навчання і він буде почувати себе незатишно в середовищі «просунутих» однолітків.

Для того, щоб допомогти дитині не відчувати себе «білою вороною» і недотепою, батькам слід відповідально поставитися до процесу дошкільної підготовки і не полінуватися позайматися з дитиною, або знайти час і гроші, щоб доручити це професіоналам — підготовчим курсам (краще при школі, в яку ви плануєте поступати), установам раннього розвитку дитини або приватним педагогам і психологам.

Фото: Depositphotos

Основні моменти, на які вам слід звернути увагу при підготовці дитини, це:

  • Розвиток загального кругозору (кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з нею «про життя», читання книг і їх обговорення).
  • Вивчення букв і цифр, геометричних фігур і квітів, понять право/ліво, великий/малий, широкий/вузький і т. д.
  • По можливості формування вміння читати (хоча б по складах) і вважати (хоча б у межах 10).
  • Обов’язкове розвиток дрібної моторики, тобто — заняття на розвиток спритності рук і пальчиків. Це необхідно як для розвитку уміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центру «зчеплені» у структурі дитячого мозку). Тобто необхідно побільше малювати, ліпити, працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, монеток, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх в намиста — все це розвиває увагу і посидючість.
  • Тренування пам’яті — тобто заучування віршів і пісень (окрім того, що це допоможе блиснути на ранку, така звичка послужить добру службу і в школі).
  • Тренування уміння аналізувати, класифікувати, тобто просити дитину структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім (причинно-наслідкові зв’язки), вміти зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за якою-небудь ознакою.

Однак слід пам’ятати, що навченість дитини не тотожна його здібностям і психічної зрілості. Більш того, навченість — не синонім також і високої пізнавальної активності дитини, адже нерідко батьки сприймають свою дитину як якийсь «посудину», який потрібно наповнити знаннями, а не як факел, який треба запалити.

Підходи ці принципово різні — якщо обраний перший, дитина займає в процесі «навчання» пасивну позицію і в першому класі з’ясовується, що при широкому діапазоні «вкладених» у нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нуля. Починаються претензії батьків до вчителя: «як же так, адже він у мене такий розумний!» Але дитина, як з’ясовується, нічого не може і не хоче робити з власної ініціативи, тому весь його багаж знань так і лежить «мертвим вантажем», не приносячи користі його власнику…

Фото: Depositphotos

Крім того, добре рахує хлопчик чи дівчинка, розповідає вірші сторінками, можуть бути, що парадоксально, до школи готові слабо, якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.

Тобто, крім запасу знань, дитині необхідно також:

  • володіти та комунікативними та соціальними навичками — тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе;
  • не боятися вступати в контакти з дорослими і однолітками;
  • вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречною агресії — або, навпаки, зайвої боязкості і боязкості;
  • усвідомлювати зміст процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;
  • вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна, і розуміти її необхідність;
  • мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;
  • вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань: якщо ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі, то з імовірністю 70% ця обов’язок залишиться на них до випускного балу);
  • мати позитивне ставлення до самого себе.

Важливо пам’ятати, що, крім готовності голови, не менш важливою є і готовність тіла: навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозною, тому в останнє літо перед надходженням в 1 клас було б здорово, крім навчання, зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато руху (в ідеалі — заняття в спортивній секції, які дають крім здоров’я і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.

Якщо у малюка є порушення здоров’я, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання (можливо, доведеться навіть вибрати спеціальну школу).

Фото: Depositphotos

Дитина має бути і за віком готовий до навчання: майте на увазі, що у школи з поглибленим вивченням предметів приймають дітей сьомого і восьмого років життя, у звичайну школу — не раніше 6 років і 6 місяців на 1 вересня. Дитину віком до шести з половиною років можна визначити в спеціальну установу, де встановлено особливий режим (сон і динамічна пауза після другого уроку) і забезпечені умови для його дотримання, тобто в початкову школу-дитсадок. Це встановлено санітарними правилами, затвердженими в 1999 році. А про резонність цих вимог я вже писала в статті про оптимальному віці першокласника.

Отже, озброєні всіма цими знаннями, ви легше подужаєте дорогу до школи. Однак пам’ятайте: найголовніше для першокласника — не вміння та навички, а впевненість у своїх силах і батьківської підтримки, що б не відбувалося в школі. Удачі!

Що ще почитати по темі?

Вік першокласника — 6 років або 7?
Тестування майбутнього першокласника — що це таке і для чого потрібно?
Чи готова дитина до навчання? Перевіримо самі!

Теги:

школяр,
першокласник,
школа,
підготовка,
навчання

  • Коментувати 1

  • Оцінити

    5
    4
    3
    2
    1

    Проголосували 243
    людини

    217

    12

    14

    0

    0

Головна сторінка /
Навчання /
Статті /
Як підготувати дитину до школи? Короткий посібник для батьків

Опубліковано 14.07.2017

Дата першої публікації 22.03.2009

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11