Сторінка 1 з 11

Впевнена, кожна сумлінна мама не раз задавалася питанням про те, як же правильно карати дитину? Як не перестаратися з цим нелегким справою і в той же час добитися результатів?

Знайдуться і ті, хто запитає, а чи можна обійтися і зовсім без покарання? Адже коли постає питання про заохочення, тут кожен сміливо зможе запропонувати мільйон варіантів, як порадувати малюка. Всілякі іграшки, гарний одяг, театр, зоопарк, морозиво, кіно, просто теплі обійми і все, все, все, що пропонує нам індустрія дитинства і добре батьківське серце.

Але – не все коту масниця. І в якийсь момент ми розуміємо, що нам просто необхідно яскраво і наочно показати дитині, що так робити не можна. Тут і постає питання «Як?», адже покарання не купиш в магазині, чи не правда?

Види покарань

Отже, спочатку з’ясуємо, що дитину карати потрібно, і не будемо цього боятися, інакше як він сам зможе орієнтуватися в цьому аж ніяк не безпечному світі? Тепер подумаємо, які в принципі бувають покарання, адже на відміну від заохочень їх можна перерахувати по пальцях. Давайте рахувати разом!

Перше і найнеприємніше – це фізичне покарання. Не буду зупинятися на ньому детально, адже тут все просто і сумно. Часом нерви не витримують і в хід йдуть руки. Чи можна бити дітей, запитаєте ви? Однозначно: ні! А чому? А тому що в результаті, крім вимушеної покорі і залежності, агресивності і брехливості, ми нічого не отримуємо від наших дітей. (Саме так вони захищають себе від фізичного болю).

Друге – це вербальне покарання починаючи від строгих осуду і закінчуючи гнівом і люттю. Тут головне – не переборщити: якщо занадто часто використовувати цей метод, то можна отримати образ гнівного батька, якого складно любити.

Третє – це обмеження активності наприклад, коли ми просто ставимо дитину в кут. Що відчували ви, якщо вас карали подібним методом? Правильно, було відчуття образи і безпорадності. І якщо після одного епізоду такого покарання ваша дитина продовжує наступати на одні і ті ж граблі, залиште цей невдячний метод в спокої.

Четверте – позбавлення благ і привілеїв. Не зробила уроки – жодного комп’ютера, образив сестру – не підеш з нами в кіно. Це зручний метод, адже ви не принижуєте дитини, а тільки позбавляєте його всіляких благ (тих або інших), і якщо ваше чадо після такого покарання все ж перевоспиталось, то чому б і ні? Але частіше буває так, що все без толку, і дитина тим часом відчуває лише батьківську владу і домінування. Тоді сміливо викреслюємо і цей метод з нашої збіднілої скарбнички.

Закінчу тріадою найкращих методів, які не травмують психіку наших дітей:

а) покарання природними наслідками (пролив склянку з водою – витер сам);
б) блокування небажаних дій (краще попередити, ніж потім виправляти); в) логічне пояснення (аналізуються наслідки вчинку для інших людей і для себе).

Так як же правильно?

На жаль, одними знаннями про методи покарання тут не обійтися. Дуже важливо вміти, подібно жонглеру, використовувати їх до місця, дозовано, а найголовніше – з урахуванням індивідуальних особливостей ваших дітей. Адже одній дитині досить строго щось сказати, і він вже прислухається і задумається, а інший повинен постояти годинку-інший в кутку, вислухати полум’яний батьківський монолог і не отримати ввечері законний чай з пирогом.

На закінчення хочу сказати, що, незважаючи на те, що часом нам доводиться всерйоз замислюватися про покарання, заохочувати і хвалити наших дітей потрібно, безсумнівно, більше і частіше. І тут вступають в силу ті самі мільйони способів, які будуть радувати не тільки малюка, але і наші добрі батьківські серця.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11