Сторінка 1 з 11

Такий звичайний предмет, як лінійка, є в кожному будинку. Абсолютно точно, в кожному будинку є хоч яка-небудь лінійка. Навіть якщо в сім’ї немає школярів або інженерів-креслярів. Звідки ж вона взялася? З магазину, звичайно.

Невже був час, коли лінійки ще не існувало? Як люди без неї обходилися? Треба накреслити? Де лінійка, немає проблем. Щось виміряти – немає проблем теж. Школярі без неї в школу не ходять, ну а інженери-креслярі не розлучаються з різноманітними видами лінійок до самої пенсії.

Лінійка, приблизно така, якою ми її знаємо сьогодні, з’явилася в часи Великої французької революції, у Франції, відповідно. Значить, їй вже більше двохсот років. Однак варто копнути ще глибше. При розкопках стародавнього міста Помпеї археологи виявили ретельно застругані дощечки, служили, мабуть, античним архітекторам для виконання різних креслень.

У Середньовіччі ченці, які були найбільш грамотним верствою населення тих часів, використовували для цих цілей тонкі пластинки з свинцю. У ряді країн Європи і в Стародавній Русі для креслярських робіт застосовували залізні прути. У літописах вони називалися «шильцами» або «правильцами».

Всі ці пристосування, звичайно ж, були не дуже зручні. Так здається сьогодні, коли є зручна лінійка будь-якої довжини і форми. Але тоді альтернативи не було. Люди користувалися тим, що мали. Креслили собі з допомогою залозок і дощок. Знову ж таки, з чим порівнювати?

Людина так влаштована, що завжди прагне до нового, удосконалює те, що є. Так поступово і лінійку вдосконалили. Хто знає, може, років через …дцять ми будемо мати якусь розумну лазерну лінійку-олівець, якої достатньо лише змахнути, направити і – креслення готовий. І дивуватися: невже був час, коли люди користувалися звичайної дерев’яної (пластмасової) лінійкою? Ось старовину! Але поки проста лінійка навіть дуже нам потрібна.

Якщо копнути не тільки глибша, а й ширше, то не було б лінійки, якби не придумали метр. У 1789 році у Франції почалася революція. Здавалося б, яким боком тут лінійка? Але революція послужила певним поштовхом. Академіки отримали завдання: ввести нову систему заходів. У той час у Франції міняли старе на нове взагалі у всьому і скрізь. Замінили календар, назви місяців, гроші, державний устрій, нарешті. Заходи теж не обійшли стороною.

8 травня 1790 року Установчими Національними Зборами було прийнято Декрет про реформу заходів.

Зібралася комісія. До її складу входили П.-С. Лаплас, Ж.-Л. Лагранж (який у складі іншої комісії запропонував десяткову систему заходів, в тому числі і для ділення доби), Р. Монж та інші вчені. Комісія представила проект про прийняття в якості метра одну сорокамиллионную частку довжини земного меридіана.

Введення такої єдиної системи мір у Франції перейде з часом національні кордони. Метр проникнути у всі країни і стане міжнародною міркою.

Але це потім. А спочатку таку систему заходів офіційно не прийняв Англійське Королівське товариство. Не хотіли напружуватися, мабуть. Треба було ж ще й точно відміряти. Англійці вирішили просто спостерігати зі сторони, справедливо вважаючи, що якщо щось і вийде – візьмуть. І будуть користуватися. А не вийде – вони нічого не втратять, і не опозорятся. Хитро.

Французи в гордій самоті приступили до точного вимірювання довжини земного меридіана. Керували цією роботою академіки Ж.-Б.-Ж. Деламбр та П.-Ф.-А. Мешен. Виміри проводилися в революційний час, що сильно ускладнювало процес. Групу навіть кілька разів заарештовували, через непорозуміння.

Ціною великих зусиль робота була закінчена. І ось, за нову одиницю довжини (метр) була прийнята точно виміряна сорокамиллионная частина географічного меридіана (довжина якого, як відомо, становить 40000 км), один з яких проходив якраз через Париж. Французькі вчені виміряли його дугу на ділянці від Дюнкерка до Барселони.

Потім метр поділили на сантиметри, а сантиметр – на міліметри. Тут же, не відкладаючи, виготовили дві платинові лінійки шириною 25 мм і довжиною 1 м. Це пристосування отримало назву «республіканський метр», який став еталоном. Виявилося, з допомогою такої лінійки зручно робити точні креслення. Двох зайців, так би мовити, одним пострілом. І метр, і лінійка.

Лінійки з метричним діленням спочатку були в розпорядженні тільки академіків. Пізніше ними користувалися і студенти. У звичайних школах лінійки з’явилися на початку XIX століття.

У Росії такі «республіканські» лінійки потрапили в 1812 році в якості військових трофеїв. Виробництво налагодили тільки на самому початку XX століття. Завдяки знаменитому російському вченому Д. І. Менделєєву, який виступив з ініціативою запровадження метричної системи заходів.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11