Сторінка 1 з 11

Потужний вокал, крайня емоційність виконання, дивні жести руками, які ніби зведені спазмою… Саме таким ми запам’ятаємо Джо Кокера — одного з найбільш харизматичних рок-співаків свого часу. Недарма жартували, що саме його рев допоміг розігнати хмари над концертним майданчиком знаменитого Вудстоку в 1969 році.

Цікаво, що оригінальних пісень у творчості Кокера — раз-два та й усе. Свою кар’єру цей виконавець вибудував, насамперед, на інтерпретації чужих творінь. Досить згадати кавер на ” бітлівську «With a Little Help from My Friends» (його перший британський хіт № 1) або не менш успішний кавер на «Unchain My Heart» Рея Чарльза. Однак якщо ці твори добре знали і до Кокера, то інші стали асоціювати виключно з ним.

Фото: скан, обкладинка диска«You Are so Beautiful» (1975)

У 1973 році співак вирішив покинути рідну Британію і переселитися в благословенні Штати. До того часу він уже був досить відомий і, мабуть, як і багато його колег, втік від занадто руйнівного податкового законодавства.

Звалилися слава і гроші швидко розхитали психічне і фізичне здоров’я колишнього газозварювальника. Кокер почав грубо закладати за комір, непристойно поводитися і навіть кидати черевиками в почтеннейшую публіку. На щастя, повністю пропити талант йому не вдалося навіть у лихі 1970-е.

Яскравим прикладом цього є чуттєва балада «You Are so Beautiful» — нехитрий, навіть банальний (і тим самим ще більш дієвий) мадригал, звернений до коханої жінки.

Автор перекладу — Олена Орлова:

Ти так прекрасна для мене,
Невже не бачиш?
Ти все, на що я сподівався,
Ти все, що мені потрібно.
Ти так прекрасна для мене.

Ти приносиш радість і щастя.
Наче мрія.
Дороговказна зірка, що сяє в ночі.
Райський дарунок для мене.Фото: скан, обкладинка диска

Пісня була написана співаком Біллі Престоном у співавторстві з Брюсом Фішером, але подейкують, що у творчому процесі взяв участь і знаменитий лідер BEACH BOYS — Брайан Уїлсон. Вілсон дійсно періодично виконував «You Are so Beautiful» на своїх концертах, але авторських відрахувань ніколи не вимагав.

Першим цю пісню записав і видав сам Престон — в 1974 році. Правда, особливого значення їй не надавав, тому розмістив на зворотному боці свого синглу «Struttin». На відміну від наступної версії Кокера, оригінал відрізнявся більш швидким темпом і багатою аранжуванням (навіть жіночий хор брав участь).

Кокер ж поставився до пісні більш ніжно (я б сказав, інтимно) і, не поспішаючи, зі всім почуттям виконав її під звуки фортепіано. Останню фразу він проспівав настільки емоційно, що я навіть не стримав посмішки.

Зате жіночі серця версія Кокера просто підкорила. У 1975 році сингл «You Are so Beautiful» посів 5-е місце в США і залишався там найуспішнішим хітом співака до 1982 року.

«Up Where We Belong» (1982)

Сьогодні фінальна сцена з к-ф «Офіцер і джентльмен» — вже залізобетонна класика. Це та, де бравий герой Річарда Гіра — весь такий в білому мундирі — приходить на фабрику до своєї коханої і буквально забирає працівницю верстата на руках.

Однак тоді ці «мусі-пусі» акторові дуже не подобалися — сцена здавалася йому занадто «пересахаренной» навіть для такого романтичного фільму. Переконати Гіра допомогли два аргументи. Перший — коли він побачив, що актриси, грають робітниць фабрики, під час зйомки зворушилися прямо для сліз. Другий — коли він подивився цю сцену в супроводі пісні «Up Where We Belong»…

Фото: Кадр з к-ф «Офіцер і джентльмен» (1982)

Музику до цієї пісні написав творчий (а згодом — і подружній) тандем Джека Ніцше і Баффі Сент-Марі. Текст зі словами «Любов підносить нас туди, де ми повинні бути, де кричать орли на високій горі» склав Уїлл Дженнигс (той самий, що через роки видасть ще один романтичний хіт «My Heart Will Go On» з к-ф «Титанік»). А доручили виконати пісню співачки Дженніфер Уорнс.

Доля «Up Where We Belong» з самого початку висіла на волосині. Режисерові фільму Тейлору Хэнфорду пісня знову-таки здалася занадто «солодкою», а продюсер Дон Сімпсон взагалі вважав її слабкою і постійно вимагав «вирізати».

Сімпсон своєї думки не змінив і пізніше, а ось режисер завагався, коли йому запропонували розбавити «солодкий» вокал Уорнс мужнім риком Джо Кокера. Співак в той час був на гастролях, але виділив день, щоб відвідати Лос-Анджелес, записати пісню і тут же полетіти.

Витрачені зусилля не пройшли дарма. «Up Where We Belong» не тільки очолила американський топ (ставши рідкісним в кар’єрі Кокера хітом-некавером), але і зібрала цілий букет нагород, серед яких «Оскар», «Золотий глобус» (за кращу пісню до фільму) і «Греммі» (за найкраще вокальне поп-виконання дуетом або групою).

А та сама фінальна сцена вкупі з піснею швидко перетворилася на кліше, яке пародіюють всі, кому не лінь. Наприклад, ми можемо почути «Up Where We Belong» у мультсеріалі «Сімпсони», коли Гомер забирає з фабрики свою дружину Мардж. Або в сцені мультсеріалу «Південний парк», де Джиммі несе на руках повію.

«You Can Leave Your Hat On» (1986)

Ще більш міцні асоціації закріпилися за піснею «You Can Leave Your Hat On». Вже перші її такти відразу наводять нас на думки про «труженицах жердини».

Гімном стриптизу пісня стала, завдяки еротичного фільму «Дев’ять з половиною тижнів». Саме під неї героїня Кім Бейсинджер спокусливо танцює перед своїм коханцем у дражливому гру світлотіней. Як не дивно, але ця (аж ніяк не сама відверта) сцена вийшла куди ефектніше всіляких еротичних ігор з шматочками на пузі.

«You Can Leave Your Hat On» стала в кар’єрі Джо Кокера черговим кавером — до речі, не самим успішним, якщо судити по чартам. У Національний хіт-парад вона взагалі не потрапила, а в чартах «Рок-мейнстриму» зайняла всього 35-е місце.

Фото: скан, обкладинка диска

Треба сказати, що версію Кокера не оцінив і автор пісні — Ренді Ньюман. До речі, він написав «You Can Leave Your Hat On» досить давно і на синглі не видавав. Пісня стала лише одним з рядових треків альбому Ньюмана «Sail Away» (1972). Свій твір зі словами «Зніми, зніми се, а капелюх можеш не знімати» автор завжди вважав не більше ніж жартом, тому розкритикував Кокера за зайву «серйозність» (мовляв, справжня жінка злякалася б і втекла від такого виконавця, не дочекавшись рефрену про капелюх).

Більш іронічну версію «You Can Leave Your Hat On» записав у 1997 році відомий серцеїд Том Джонс спеціально для фільму «Чоловічий стриптиз». Фільм розповідав про компанію безробітних сталеварів, які вирішили заробляти на життя стрип-шоу. І ось там рефрен «You Can Leave Your Hat On» знайшов своє буквальне втілення у героїв дійсно наприкінці вистави залишаються лише капелюхи, якими вони… прикривають матню.

Що ще почитати по темі?

Чому Сем Браун у нас знають лише по одній пісні «Stop»?
Що ми знаємо про меланхолійних пісні Джо Дассена?
Як Ванесса Параді записала свої хіти про таксиста Джо і Сену?

Теги:

співаки,
пісні,
популярність
шоу-бізнес
музика,
історія

Повідомити модератору про порушення

  • Коментувати 0

  • Оцінити

    5
    4
    3
    2
    1

    Проголосував 0
    чоловік

    0

    0

    0

    0

    0

Головна сторінка /
Культура, мистецтво, історія /
Статті /
Яка історія трьох хітів Джо Кокера? До дня народження співака

Стаття буде включена у випуск
20.05.2017

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11