Сторінка 1 з 11

З найдавніших часів слов’яни відзначали свято літа. На Русі таким вважається святом Івана Купала. Він святкувався в ніч з 23 по 24 червня (за старим стилем). Свято це з давнини оповитий безліччю містичних таємниць. Він сповнений веселощів, атмосфери легенд, різних вірувань і обрядів.

Як відомо, християнство на Русі існувало тільки з 988 року. До цього наші предки поклонялися різним богам, тобто були язичниками. Та існував у стародавніх віруваннях русичів такий бог Купало. Він представляв собою якесь божество, якому поклонялися раз в рік, з метою поліпшення врожайності плодових культур. Раз в рік стародавні збирались біля великого багаття, співали пісні, ходили по лісі і збирали квіти, ягоди.

Вже після встановлення на Русі християнства божество Купало замінив святий Іоанн, в народі Хреститель. Вважається, що саме він хрестив самого Христа, ну, а Різдво Хрестителя святкувалося на Русі саме з 23 на 24 червня.

Отже, що ж являють собою обряди в ніч на Івана Купала?

Цей день вважався святковим аж до заходу сонця. Люди з одягали свою кращу одяг, а на голову ставили великі вінки з запашних квітів і трав. Вони до заходу сонця співали пісні, палили великі багаття, в середину яких містився символ палючого літнього сонця — довга жердина з палаючим великим колесом. У своїх піснях в основному вихваляли бога Купало за його доброту, щедрість до людей, за радість і удачу.

Фото: Джерело

Молоді незаміжні дівчата плели вінки з лісових квітів, а потім пускали їх по річці, спостерігаючи за тим, куди вінок попливе. Якщо вінок приб’є до берега або того гірше, потоне, це означало, що заміж в цьому році дівчині не судилося вийти. Якщо ж він пливе по воді, обходячи всілякі перешкоди, значить, сімейне життя складеться вдало.

Прийнято в цей день обливати водою кожного, хто зустрінеться на шляху, і саме брудною водою. Чому брудною? Та тому, що чим швидше перший облитий в цей день зустрічний побіжить змивати з себе бруд, тим чистіше буде його помисли і наміри. Ну, а сам священний обряд купання здійснювали на першій зорі.

Фото: Джерело

Вогнище в слов’янській культурі вважався мало не головним атрибутом у всіх обрядах. Через нього молодь стрибала, взявшись за руки, навколо нього танцювали, бігали наввипередки. Жінки спалювали в такому ритуальному вогнищі речі своїх хворих дітей, вважаючи, що разом зі згорілими речами «згорить» і хвороба дитини. Стародавні знахарі і лікарі збирали всі цілющі трави саме в цю ніч, запасаючись на весь рік цілющими листям і корінням.

Як свідчить стародавня слов’янська легенда, в ніч на Івана Купала зацвітає папороть. Рівно опівночі розквітає вогненно-червона квітка. Щоб його зірвати, людині доводилося пройти дуже багато випробувань, одне з яких — випробування голосом.

Фото: Джерело

У чому воно полягало? Щоб зірвати рідкісний квітка папороті, чоловік повинен бути твердо впевнений у своєму намірі. Він повинен був йти до рослині, не озираючись. Його могли кликати різними голосами за його спиною, чи то голос матері, або голос сина, дочки або дружини. Стародавні вважали, що озиратися ні в якому разі не можна. Нечисті таким чином «заманювали» людини в пастку. Варто тільки озирнутися — і можна без вести прірву…

У наш час це свято святкується з 6 на 7 липня. Звичайно, вже не з такими «почестями», але все одно знаходяться люди, які цей день урізноманітнюють гуляннями, ворожіннями і веселощами…

Що ще почитати по темі?

Іван Купала або різдво Іоанна Предтечі — яку назву правильне?
Поворожимо на Івана Купала?
Цвіте чи папороть?

Теги:

язичництво,
святкування,
традиції,
свята


  • Коментувати 0

  • Оцінити

    5
    4
    3
    2
    1

    Проголосував 1
    чоловік

    0

    1

    0

    0

    0

Головна сторінка /
Культура, мистецтво, історія /
Статті /
Які повір’я і традиції існували на свято Івана Купала?

Опубліковано 7.07.2017

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11