Сторінка 1 з 11

Людське око – це своєрідний фотоапарат. У ньому є спеціальний отвір, куди потрапляють промені світла (зіницю), лінзи, які їх фокусують, і сітківка, де з'являється зображення.

Усередині ока близько 130 мільйонів світлочутливих клітин. Коли на них потрапляє світло, в них тут же відбуваються хімічні зміни які перетворюються на нервовий імпульс. Через зоровий нерв він потрапляє в ту частину головного мозку, яка відповідає за зір. Тут відбувається обробка цього сигналу, після чого ми бачимо той чи інший предмет.

Око має форму яблука з трохи витягнутої передньою частиною, посередині якої знаходиться отвір, або зіницю. Він здається чорним, так як за ним знаходиться темна внутрішність очі. Світло через зіницю падає на кришталик, який перетворює світлові промені в зображення на стінці очного яблука. Тут, подібно плівці фотоапарата, є шар світлочутливих клітин, або сітківка.

Навколо зіниці знаходиться райдужна оболонка. Вона має форму бублика блакитного, зеленого або коричневого кольору. Райдужна оболонка може змінювати свої розміри подібно діафрагмі фотоапарата. При яскравому світлі крихітні м'язи розширюють її, і тому зіниця звужується, пропускаючи всередину менше променів. У темряві ж він, навпаки, розширюється.

Всі очне яблуко покриває оболонка, яка називається склерою. Білки очей – теж частина цієї мембрани. Із зовнішнього боку вона прозора, ця її частина називається рогівкою. Простір між рогівкою та райдужною оболонкою заповнений рідиною, або «камерної вологою». Вона виконує функцію лінзи.

Інша ж лінза очі, кришталик, може змінювати форму. Коли ми дивимося на близькі предмети, кришталик стає товщим, коли на далекі – тонше.

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11