Сторінка 1 з 11

Не так давно ми з чоловіком подолали кризу взаємовідносин. Період сварок і непорозумінь змінився повним штилем і гармонією. Однак пережитий стрес торкнувся не тільки нас, але і двох наших малюків.

Паралельно з батьківськими розбіжностями у старшого сина «намалювався» криза трирічного віку. Дитячий психолог зазначив, що це нормальний етап дорослішання, він виник незалежно від атмосфери в сім’ї, однак був би трохи м’якше і проявився пізніше, адже Платону ще тільки 2,5 року. Крики і неслухняність, агресія і сльози, вереск і спроби втекти від дорослих раптово стали з’являтися в поведінці такого слухняного і доброзичливого раніше хлопчаки.

Молодша, однорічна донька, теж стала вести себе крикливо і плаксиво. Позначилися і зуби, і перенесена вірусна інфекція. Позначився переїзд у нове житло — розширення простору, зміна будинку, в якому діти жили з народження, всі ці чинники зіграли роль у появі виховних проблем. В обох малюків почали з’являтися ознаки гіперактивного поведінки, вони стали частіше плакати, вередували після прогулянок, з працею вкладалися спати і взагалі вели себе з ряду геть.

Наш сімейний психолог прийшов на допомогу і склав список важливих правил, які допомогли повернути спокійне і доброзичливе поведінка дітей по відношенню до навколишнім і самим собі.

Рекомендації прості і зрозумілі, але дотримуватися їх не завжди легко. Ми переконалися на своєму досвіді — потрібно докласти зусилля і взяти себе в руки, тоді діти стають спокійними і слухняним без авторитарних методів та психологічного насильства.

Фото: Depositphotos

Цікаві записи

Залиште коментар

*

Сторінка 1 з 11